10. В котрому рядку виділене слово є сполучником, і його треба писати разом.:АНе за\те вовка б’ють, що сірий, а за\те, що овечку з’їв.Б Що\б біди не мати, треба працювати.В Хитра людина за\що вчепиться, за\те й держиться.Г вулице, за\те, що ти в життя моє вросла.Д Я думаю про\те, що в мене є, що я лічу

Бути самим собою - значить чинити відповідно до волі своєї душі і свого серця, мати свої життєві принципи і не відступати від них. Бути собою – основоположне право людської особистості. Відстоювання цього права не є егоїстичною примхою: ми маємо бути собою, щоб витримати власну відповідальність, не зрадити свою любов і своє незаступиме покликання.

Ось що значить бути собою! (С абзаца. Ну можно не писать. )

Или так:

Бути самим собою - значить чинити відповідно до волі своєї душі і свого серця, мати свої життєві принципи і не відступати від них. Бути собою – основоположне право людської особистості. Відстоювання цього права не є егоїстичною примхою: ми маємо бути собою, щоб витримати власну відповідальність, не зрадити свою любов і своє незаступиме покликання.

Вот еще:

Бути самим собою - значить чинити відповідно до волі своєї душі і свого серця, мати свої життєві принципи і не відступати від них. Іншими словами, бути самим собою - значить чинити відповідно до волі своєї душі і свого серця. Але чи можливо зберегти свою індивідуальність в умовах нашої сучасної дійсності? Якщо так, то яким чином? На жаль, реальне життя, точніше, сучасне суспільство, диктує нам свої закони і правила (перш за все з точки зору етики і моралі). На мій погляд, умови сучасного життя не дозволяють людині повною мірою висловити свою сутність, своє єство, жити згідно душевної волі. Переслідуючи певні життєві цілі (заміжжя, престижна робота і т.д.), людина пристосовується до цих умов, зливається з натовпом, намагається бути схожим у своїх діях на більшість, втрачаючи тим самим свою індивідуальність. Яскравим прикладом може служити таке явище, як мода, правилами якої підпорядковуються всі без винятку.

Вот ссылка на сайты, сам посмотри что тебе нужно:

https://duh-i-litera.com/bookstore/pravo-buty-soboju

Григорій Сковорода – одна з найпомітніших постатей української літератури. Він жив в період зародження капіталістичних відносин між Росією та Україною, під час кріпосницького гніту. Його обурювали тогочасні несправедливі порядки, прагнув змінити становище, коли дармоїди живуть за рахунок праці мільйонів знедолених.

Незважаючи на те, що його твори було заборонено друкувати, вони поширювалися за до листування. В них він розкриває питання про необхідність пізнати самого себе, про людське щастя, викриває і засуджує негативні риси людей, оспівує свободу. У своїх байках він підносить хороші якості людини : працьовитість, чесність, доброту, скромність та осуджує прагнення до багатства, високих посад, зарозумілість. Основними поняттями філософії і творчості Г.Сковороди є поняття «щасливої людини» та «сродної праці» - кожен повинен робити те, для чого народжений. Багато висловів Сковороди й на сьогоднішній час не втратили актуальності.

Так, у байці «Бджола і Шершень» автор викриває людей, які живуть за рахунок крадіжки чужого, лише для задоволення своїх потреб, примх. У цій байці показано, що у праці людина пізнає радість, а у безділлі – деградує.

У байці «Дві курки» розповідається про розмову між Дикою та Домашньою Куркою. Основна думка цієї байки : наука полягає не в знанні, а в роботі. Знання без діла – марна справа.

За своє життя він створив тридцять байок, які були високо оцінені Іваном Франком. Григорій Сковорода любив Україну та сподівався, що в майбутньому ми створимо краще суспільство, і що настануть кращі часи. "

Объяснение: