Твір на тему мої враження від твору тараса шевченка сон

Не давно я прочитав комедію Тараса Григоровича Шевченка “Сон” “У всякого своя доля”. У цому творі я хочу поділитися з вами о моїх враження отриманих після прочитання цієї комедії.
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.

Ліна Костенко говорить, що нації вмирають не від інфаркту, а спочатку їм відбирає мову.

Не важливо якою мовою ми говоримо, важливіше якою думаємо.

Кожна людина повинна слідкувати за грамотністю своєї мови.

Тарас Шевченко є одним з найвеличніших поетів України.

Кожен українець повинен усвідомлювати важливість української мови для самобутності нашої нації.

У століття комп'ютерних технологій люди все частіше забувають про книги.

Швидкий б лікування осінньої депресії - цікава книга, смачний шоколад та тепла ковдра.

Важливо пам'ятати, що своєю поведінкою ми є прикладом длянаступних поколінь.

-Привіт Сергій
-Привіт Назар
-Як справи?
-Причудові а у тебе?
-У меня супер
-Розумію,а які у тебе причудові справи Сергій? Здивовано спитав Назар.
-Мене взяли на бокс я буду лідером команди! Весело сказав Сергій.
-Прикольно а мене взялитна додаткову іноземну і у мене буде мешьше проблем по іноземній.
-Щастить тобі Назар
тобі теж щастить.В одну відповідь сказав Сергій.
-Добре як у тебе уроки? Ти справляєшься?
-Так я правляюсь. Мені сьогодні поставили дванацять з математики і української мови.
-Класс. Тебе учительки похвалили?
-Так
-Щастить. Ну добре бувай Сергію!
-Бувай Назару!
Коли однокласники розійшлися в цей день їм щастило багато раз і вони були завжди в гуморі.