У наше бурхливе століття, коли всі сфери життя постійно вдосконаляться й розвиваються, важко знайти будинок, офіс або підприємство, у яких не було б комп’ютера. Важко знайти й людини, навіть серед дітей дошкільного віку, що не мав би найпростіших навичок роботи із цією розумною машиною. Те, що ще кілька десятків років тому здавалося чимсь незрозумілим, невідомим, складним і майже фантастичним, тепер стало звичайній і доступним навіть дитині. Багато хто вже не представляють своєї роботи, навчання й повсякденного життя без комп’ютера
Перші електронні машини були придумані для того, щоб до людині робити складні математичні обчислення, зберігати в пам’яті численні величезні формули. Але згодом виявилося, що ці машини можуть зберігати й відтворювати будь-які інші види інформації. Багато функцій виконує цей корисний і необхідний пристрій: і числові розрахунки, і печатка книг, і створення й зміна малюнків, фотографій, кінофільмів, музики. За до комп’ютера виробляється керування сучасними машинами, заводами, літаками, космічними кораблями. Фізика, хімія, медицина, машинобудування, промисловість, торгівля – яку галузь не візьми, всі вони оснащені комп’ютерами й працюють по заздалегідь заданих програмах
Комп’ютер перетворився в універсальний засіб для обробки всіх видів інформації, використовуваних людиною. З дитячого років ми звикаємо до захоплюючих комп’ютерних ігор, захоплюючим «обучалкам»; ми вчимося читати, писати, малювати, не відходячи від екрана; відразу дивимося фільми, слухаємо музику. Наші батьки за до цієї машини становлять і передають документи, пишуть ділові листи, спілкуються з колегами по бізнесі. Сучасні досягнення дозволяють швидко зв’язуватися за до нтернету з будь-якою крапкою земної кулі й дізнаватися про усім саму нову інформацію. За до комп’ютера можна розробити обстановку будинку, що відповідає всім смакам і бажанням людини, підібрати підходящий стиль в одязі, зачісці, косметиці й багато чого інше
Звичайно, все це дуже важливо для людини. Тому користь від комп’ютера величезна. Але останнім часом учені й медики стали всі частіше говорити про те, що цей пристрій не так вуж безпечно для здоров’я людей. Ми настільки звикли, що багато чого можна зробити за до машини, що нам не хочеться самостійно писати, робити навіть найпростіші обчислення
«Навіщо ж, – думаємо ми, – усе робити вручну, якщо варто тільки нажати кнопку – і комп’ютер все зробить за нас»А різноманітні комп’ютерні ігри так захоплюють, що ми забуваємо про багатьох інших справах, турботах, обов’язках і, немов зачаровані, продовжуємо дивитися на екран, стискаючи в руці «мишку? У такі хвилини ми зовсім не замислюємося про те, що екран комп’ютера – це сильне випромінювання, небезпечне для зору. Довгі годинники, проведені біля цієї машини, можуть викликати головний біль, утому й нездужання. Сучасні дослідження показують, що все це – частина тієї шкоди, що може принести організму людини комп’ютер. Саме тому ті, хто розробляє останні моделі цих машин, у першу чергу думають не про те, які ще нововведення додати в нову модель комп’ютера, а про те, як зробити її менш небезпечної й шкідливої для здоров’я людини. Звичайно, навіть усвідомлюючи варту перед нами погрозу, ми вже не зможемо відмовитися від послуг розумної техніки
Але я сподіваюся, що в наш розвитий століття вчені дуже незабаром знайдуть б винайти машину, що буде зовсім безпечної для людей. І тоді комп’ютер буде приносити тільки користь!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Громадська діяльність-це поклик душі. Лише щира душею людина,зможу до тому,хто потребує до Лише добрий та безкорисливий чоловік до ншому,не потребуючи за це щось взамін. Я часто бачила, як на вулиці старенька бабуся подає гроші хворій дитині. Проте,ні разу не помічала як чоловік на дорогезному джипі ,хоча б,зі співчуттям подивився на те дитя. Але ,чому, білішість впливових людей просто байдужі до чужого горя,хоча вони з легкістю могли б до Чому трапилось так ,що більша половина сучасного суспільства просто втратила безкорисної до та любові до ближнього?
Особисто я,думала що нааше суспільство вже втратило ту душевно любов та почуття співчуття та до Проте, на щастя,це зовсім не так. Нещодавно я гуляла містом, і побачила дивно одягнену молодь я ящичками в руках. Меніі стало цікаво, що ж вони збираються робити,і чому їх так багато. Підійшовши ближче я побачила на ящичка з фотографію молодого хлопця,білоцерківського спортсмена-борця. Хлопець прославив всю Україну в галузі спорту. Він здобув у своєму житті дуже багато перемог,проте,не зміг виграти головної битви. Війни з долею. Так. Його поклала на ліжко страшна хвороба,проте,він не опустив перед нею руки. Так само не опустили руки сотні волонтерів. Це молоді хлопці та дівчата,літні та старші люди. Вони проникли ся духом боротьби за життя переможця. Кожен з них,точно не має купу грошей чи впливових зв*язків,проте,вони не шкодують ні своїх накопичень ні вільного часу на те,щоб до цій людині. Їх піклування та до дуть від щирого серця,тому що забувши про всі свої плани та перспективи,вони йдуть в центр збирати кошти.Вони всі разом борються за життя одного героя.
То ж чому прості люди здатні на до переживання? Чому ті хто,живе на мінімальну зарплату чи пенсію,віддають її на до ншим? А ті,хто має в сей час тисячі гривень,просто проходять мимо ящичків,в яких лежать сотні діагнозів,сотні людських життів? На мою думку,кожен впливовий посадовець має задуматись і переосмислити власні дії. Невже десята по кількості машина,може коштувати дорожче десятка людських життів? Хіба Вам не буде приємно,почути величезне від людини,яку власне ви врятували від неминучої смерті?