Твір мої враження від знайомства з поезією шевченка 35 ів

Т. Г.Шевченко з’явився у моєму житті, коли я була маленькою. Читала твори великого поета – і все більше переконувалася, що Тарас Григорович Шевченко – незвичайна людина. Його талант, любов до рідного краю, вболівання за долю українського народу, ненависть до гноблення тривожили мою душу. Т. Шевченко став для мене духовним наставником. Я захоплююся його „Кобзарем”, який відкрив переді мною картини минулого кріпацького життя, викликав сльози співчуття. Саме завдяки цій книжці я зрозуміла трагедію українського народу з його вічним прагненням до свободи.

Твори поета легко зрозуміти, бо в кожному можна відчути часточку Кобзаревої душі. Затамувавши подих, читала баладу „Причинна”, уявляла, як „ реве та стогне Дніпр широкий…”, місячну буряну ніч, чула крики сичів і бачила змучену чеканнями дівчину. Вона згубила найдорожче у своєму житті – коханого і тепер страждає, втративши сенс життя. Героїня постає перед нами безсилою, тендітною, ніжною істотою, яка залишається одна у всьому світі наодинці зі своїм горем та переживаннями. Уже в цій баладі відчувається фольклорний тип мислення Шевченка, тісний зв'язок з народом. Збурений Дніпро – то символ боротьби поневоленої української нації за свою свободу, символ України. Композитором Данилом Крижанівським створена пісня „Реве та стогне Дніпр широкий…”, яка стала одним із національних гімнів України.

Справжнім шедевром лірики поета справедливо вважають вірш „Садок вишневий коло хати”, який з’явився як результат ностальгії Т.Шевченка за рідним краєм, земляками, піснями. Автор змальовує вимріяну ним гармонію краси і природи, людини і мистецтва, радості життя у взаємній любові. Вишня і соловейко як уособлення української садиби, сім’ї, кохання зачаровує читача. Відчувається непідкупна любов Т.Шевченка до сільської хати, яка є одвічним оберегом великої української родини.

Зима. Небо було сіре. Не світило сонце, не цвірінчали птахи. Вже темніло, а небо ставало все темніше й темніше. Незабаром я почув дуже великий дощ. Виглянув у вікно, а там: жодної пташки немає, все сіре, а небо чорне.

Зранку, коли я прокинувся, ніби нічого й не було. Кує зозуля, літають пташки, світить сонячне сяйво. Та я звернув увагу на небо. Воно було блакитне, наче намальоване. Я не повірив, адже ще вчора воно було сіро-чорне, а сьогодні вмить стало ніби прозоре.

Ось наскільки цікава природа подумав я. Тепер я кожного ранку гаю за небом та природою навкруги!

Приголосні звуки поділяють на м’які та тверді.

В українській мові є 10 м’яких звуків: [д’] [з’] [дз’] [л’] [н’] [р’] [с’] [т’] [ц’] [й] , для їх позначення використовують знак’.

 

Звук [й] завжди м’який.  

Твердих звуків 22: [б] [в] [г] [ґ] [д] [ж] [з] [дж] [дз] [к] [л] [м] [н] [п] [р] [с] [т] [ф] [х] [ц] [ч] [ш]/

Якщо після приголосного звуку ідуть букви Я, Ю, Є, І, Ь, тоді попередній приголосний звук буде м’яким або пом’якшеним твердим звуком. Для пом’якшення твердого звуку після нього ставлять знак пом’якшення ’: [п а п’ і р]

Буква «знак м’якшення» – ь разом із попередньою буквою позначає на письмі м’який приголосний звук.

Якщо приголосний звук стоїть в кінці слова або після нього йдуть букви А, Е, И, О, У, апостроф чи інші приголосні – він  твердий.

Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями:

Объяснение: