Невелика розповідь що для тебе значать слова дотримати обіцянки

Людина, що не виконує обіцянок, кидаєслова на вітер, ніколи не заслужить поваги оточуючих. Часто буває так,що ми самі собі даємо слово,але не стримуємо його.Обіцяємо собі швидше лягати спати,допомагати мамі, робити вчасно уроки, але кожен раз переносимо справи на завтра,на наступний місяць і т.д... 
У дорослому житті люди які дотримуються свого слова ,досягають дуже високих можливостей. Так що тобі вирішувати дотримувати обіцянки,чи ні!

     Тема "Життя без світла" доволі об'ємна. Можна написати декілька томів, адже багато нюансів. Спробую вкласти у якісь рамки.

     ЖИТТЯ БЕЗ СВІТЛА

     У нашому сьогоденні більшість населення Землі користується електроенергією. Чи може статись так, що світла не буде водночас в усіх країнах? Наприклад, якщо зникне магнітне поле Землі через надпотужні термоядерні реакції на Сонці.

     Уявімо, що електроенергія зникла вже сьогодні, і людство не може її відновити. Деякий час ми будемо користуватись тим, що мали – одяг, взуття, предмети побуту, які не потребують електричного струму. Але речі не вічні. Тож уявімо, що все, що було виготовлене за до електроенергії, з часом стало непридатним для користування.

     В історії були часи, коли люди жили без електроенергії. Більш того, на планеті Земля існують племена, які наразі живуть без благ цивілізації, тому можна буде скористатися їх досвідом.

     Вважаю ефективним об'єднуватись у громади і створювати поселення. Місцевість краще обирати з доступом до води і деревини. Звичайно, у межах навіть однієї країни різні умови, тому всі не зможуть жити з доступом до води, деревини, каменоломень, копалень з видобутку кремнію, вугілля, залізної руди, солі тощо. Тому необхідно налагоджувати торговельні відносини, здійснювати взаємовигідний товарообмін.

     Людство має повернутися до професій, які були раніше. Деякі з них вже вийшли з ужитку, а деякі, існують і в наші часи. Так, наприклад, є гуртки гончарства та обладнані приміщення, де можна кувати метал.  

     Гончарі виготовлятимуть посуд та інші вироби з глини. Кравці шитимуть та ремонтуватимуть одяг. Ковалі займатимуться обробкою металу та виготовлятимуть речі, необхідні для господарства: ножі, лопати, сокири, цвяхи, молотки, плуги тощо. Каменярі працюватимуть у каменоломнях. Лісоруби забезпечуватимуть деревиною. Природними матеріалами необхідно буде користуватися з розумом, дбати про відновлення лісів.

     В ідеалі, щоб у кожного була ділянка землі, на якій можна звести будинок з дерева та каменю, посадити город і сад, щоб забезпечити себе їжею. Будинки матимуть комини і печі, щоб підтримувати тепло у холодну пору року та готувати їжу. Такі будинки є в українських селах і в наш час. Вогонь можна буде добувати за до кремнію.

     Також необхідно буде розвивати сільське господарство. Зокрема вирощувати корів, овець, коней. Навіть у важкі часи від голоду рятувались ті сім'ї, у яких була хоча б одна корова. З овечої вовни виготовляти теплий одяг, килими, аксесуари для будинку тощо. Коней використовувати як транспортний засіб і в господарській діяльності.

     Досліджувати флору і фауну, брати найкорисніше. Так, наприклад, замість сосни можна робити насадження павловнії. Це дерево легше і міцніше за сосну, росте швидше, стовбур рівний. Листя павловнії унікальне за хімічним складом, тому що містить до 20-25% білка, тому буде гарною поживою для тварин. Також в природі існують рослини, що мають мильний ефект, зокрема мильнянка, яка поширена майже по всій території України.

     Обов'язково мають бути школи, також бібліотеки – банки знань для майбутніх поколінь.  

     Жити без електроенергії – не фантастика, а реальність. Тобто люди не приречені на загибель. Якщо ви хочете зануритись у ці умови і відчути їх на собі, то в Україні є достатньо сіл, де є пічне опалення, відсутні комунікації, немає електроприладів. Не забудьте лише вимкнути світло.

Верес и бджоли. Йду спокійно до лісу. Цвітіння чудного вересу вчуваєтся в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху леготу, у веселкових барвах неба. Верес! На піщаних ґрунтах де зовсім не цвіте ніяка квітка. Там владарює верес? Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде: ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гуавині. Його маленькі привабливі ліхтарики мов просвірдліють тобі душу свідомість. Перед очима у єство: гейзери цвіту, фонтани, каскади райдужного входять холоднувато-гарячого багаття сяєва. Дикі бджоли добросовісно пораються на віддалених ділянках в глибинах, у пухах і нетрищах, запасаючись нектаром на зимівлю, и свійські літунки господарюють на околицях, беруть взяток похапцем, поспішають, незабаром знову задощить, затуманить, загрозує, натрусить листя приб'є цвіт. А тоді вже верес буде бляклий, сірий, нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду!