Дорога Олена Григорівна, ми з вами не бачились дуже давно.Я хочу зустрітися з вами і решта учнів.Я памятаю як ви нас зустрічали у перший клас,як навчали нас писати,читати,рахувати.І ще я памятаю як ви плакали коли ми покидали вас.Ви нас підтримували в усьому,раділи з нами хоч коли ви і на нас ображалися ви всеодно любили нас і любите на цей день.І дякую вам за все що ви мене навчили.
Виктор-Богданов
11.11.2021
Сонце нещадно палить, залишаючи відблиски своїх гарячих променів у прохолоді швидкоплинної річки. Зелені трави буяють під їх теплом. Верба схилилася до води,щоб окунути свої довгі зеленаві коси у воду. У зарослях очерету, в тіні, відпочивають та вичікують комах жаби. Гармонія всюди. Здається, ніхто ніколи не порушить недоторканність цього місця. Козача гора височіє над усією цією красою та доповнює пейзаж. Мабуть, нею раніше мандрували козаки, але саме зараз вона велично відпочиває. Як же тут гарно. Наша мальовнича країна багата такими мальовничими місцями, але, як і це, кожне з них - неповторне.
kazimov832
11.11.2021
Для своєї картини С. Васильківський вибрав найбільш типовий для України краєвид. Безкраї простори нив, луки, вкриті густою травою, ліси та переліски, насичені яскравими барвами.На картині ми бачимо волів, які пасуться біля озерця.Десь неподалік відпочивають люди після тяжкого дня.Ці воли для них воли-це скот, який символізує своєрідній символ землеробства та достатку.на цьому пейзажі, людина відійшла на другий план,а головними на пейзажі виступають воли.Ця тварина споконвіку допомагала людям, і супроводжувала людей від ранку до ночі.Пейзаж "Козача левада"-це признання Батьківщині в безмірній любові.
ми з вами не бачились дуже давно.Я хочу зустрітися з вами і решта учнів.Я памятаю як ви нас зустрічали у перший клас,як навчали нас писати,читати,рахувати.І ще я памятаю як ви плакали коли ми покидали вас.Ви нас підтримували в усьому,раділи з нами хоч коли ви і на нас ображалися ви всеодно любили нас і любите на цей день.І дякую вам за все що ви мене навчили.