Розібрати вірш за членами речення. рідний край щиріш любити научає нас розлука. гори начелинуть в небі чистим, легким візерунком. вже міст через дінець давно прогуркотів. для мене радість інших як своя. ті, що творять добро, мусять добрими буть.

Розлука-підмет
що робить?
научає любити-присудок
любити що?
край-додаток
край який?
рідний-означення
любити як?
щиріш-обставина
научає любити кого?
нас-додаток

2)гори-підмет
що роблять?
линуть-присудок
линуть як?
наче в чистім небі-обставина
линуть як?
легким візерунком-обставина
3)міст-підмет
що зробив?
прогуркутів-присудок
як?
давно-обставина
коли?
вже-оставина
прогуркутів через що?
через Дінець-додаток
4)радість-підмет
радість чия?
інших-означення
радість для кого?
для себе-додаток
як своя-присудок?
5)ті-підмет
мусять буть -присудок; Мусять буть якими? Добрими-означення

2 частина підрядна означальна
що-підмет
творять-присудок
добро-додаток

ПРИСУДОК (підкреслюється при розборі двома  рисками) — указує, що говориться про підмет. Відповідає на питання: що робить? що зробить? що робив? що зробив? який є підмет?

Приклад:

Їжачок під час небезпеки згортається в клубочок.

Їжачок (що робить?) згортається — це присудок.

Зверни увагу!

Питання між головними членами речення можна ставити від підмета до присудка і навпаки — від присудка до підмета:

їжачок (що робить?) згортається;

згортається (хто?) їжачок.

Підмет і присудок називають грама

Объяснение:

І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі, то виринав, то потопав. Проміння сонця ламалося в хвилі, блищало, миготіло, рябіло, наче хтось сипнув на воду блискучими іскрами. Бринить голосочок, як срібний дзвіночок, по садочку лунає. Сивина блищить у чорному чубі, наче озимина взялась інеєм на осінньому полі. Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе сухий листок. Абрикоси світилися, виточували м'який жовтий колір, немов малесенькі зірочки горіли повільним утішним вогнем.