Твір-мініатюра з фразеологізмами на будь яку тему

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене ніби камінь звалився з душі.

Твір-мініатюра на тему весна

Весна – це пора пробудження природи. Після глибокого зимового сну під сніговим покривом відтає замерзла земля. Зігрівшись під теплими променями сонця, оживають дерева. З-під снігу переглядають перші квіти весни – білі проліски.

З далеких теплих країв повертаються перелітні птахи приносять з собою свої мелодійні дзвінкі пісні. Всюди відчувається запах весни. Великі бруньки на деревах і кущах швидко розкриваються, перетворюючись в яскраво-зелені молоде листя. Зацвітають сади, і їх солодкий аромат розносить на всі сторони теплий весняний вітерець

-Привіт матусю!

- Привіт донечка

-Як день в школі пройшов?

-Нам сьогодні розповідали про дієсло,але я нічого не зрозуміла.Звідки воно взялось взагалі?

-Ну тоді слухай.

Була собі дівчинка і звали її Іменник. Сумно її було без друзів. Але одного дня вона побачила оголошення що з інших міт приїдуть частини мови. ТАк як вона жила в Іменниковні, там живуть лише іменники. Іменник хотіла собі нових і незвичайних друзів.Тож вона прийняла рішення пійти на той фестиваль. Довго вона вібирала одяг.

Але залишилась на жовтогарячій сукні.

Прийшла вона на фестиваль.Як раз приіхали дієслова.

-Привіт, я Іменник. А тебе як звать?

-Я дієслово.

Гарний він був.Іменник закохалась в нього по самі вуха.

-А на яке запитання ти відповідаеш?

_Що зробив, що зробить і що робитиме.

-В нашому місті таких ще не було.

Слухай,а давай дружити. Я і моя сім*я вирішили сюди переїхати.

-Як класно. Давай.

Вже пройшло 4 роки думаю ви і самі здогадалися що вони одружилися.

Іменник родила хлопчика.Чомусь-це був прикметник, але це зовсім інша історія..

-Тепер мені все зрозуміло!

Объяснение: Надеюсь

Випускники дбайливо причепурювали школу те ж.

Батьки прислухались до дітей,то ж давайте і ми будемо уважні та дбайливі.

Тож як мудрості доходиш, – хочеться і жити, і жити

Авжеж ти знаєш про це!

Що б не сталося, не втрачай віри в себе!

А вже ж мені на заваді у садочку грушка,

Щоб отримати високу оцінку, потрібно добре постратися.

Зійти на нінащо. ..

Ні на що не натякаю, але хіба це не, Дід Мороз.

Вона не любила Грицька і пішла за його, аби де прихилитися з дитиною

Та я абиде захропу .

Чимало гостей уже й порозходилось.

Це багато чи мало, на Вашу думку?

Хтозна, чи добра душа зустріне ...

Объяснение: