з кожним днем все холоднішає і холоднішає, жовтіє листячко і не кваплячись опадає, ніби його хтось приклеїв до дерева. не люблю осінь, бо вона завжди свідчить, що треба вчитися, ходити до школи і робити уроки. не варто свідчити, що ця пора року зовсім мені не подобається.ні, в цей час дуже багато позитивних моментів, наприклад, осінню моє день народження. осінь - незвичайна пора, скільки вона дарує подарунків для нас, дуже багато, а які ж вони смачні! очі розбігаються від багатства кольорів осені: і червоний, і жовтий, , коричневий. ідеш вулицею і милуєшся красою і так любо-любо стає у душі. прийшла осінь! моя улюблена пора року!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. складним є речення: а) не минає мене листопад, нагортає на серце зажуру. б) мої милі чорнобривці, щирі, добрі українці, зичу щастя вам… в) прощаються з літом ліси, верхів'ям гудуть і гудуть. г) то заблищить самотня зірка, то сріблястим сяйвом вкриються контури сизуватої хмари. 2. у реченні усе було дивовижним: чисте небо, море блакиті, м'яке сонячне світло, а перша зелень на деревах, ще недавно похмурих і кострубатих, була схожа на хмари зеленого диму; і не хотілося сідати ні в автобус, ні в тролейбус, і він пішов пішки, відчуваючи в собі велику й легку пустку – простих речень а) три; б) чотири; в) п’ять; г) шість. 3. складносурядним є речення: а) шелестить пожовкле листя; по діброві вітер, гуляють хмари, сонце спить, ніде не чуть людської мови. б) коли ми минаємо липовий шлях і опиняємось у долинці, нас оточує воркування струмків. в) ще мить – і літак буде в повітрі. г) сонце сховалося сьогодні між мереживом гілок і листям яблунь, груш і черешень. 4. складнопідрядним є речення: а) і заблудився я в пущі темній, і нема їй початку й кінця… б) моя біографія, друзі, сягає в далекі дні, коли мене бусол на лузі підкинув батькам навесні. в) село лежало в зеленому ; по горбах чорніли поля. г) умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. 5. безсполучниковим складним є речення: а) старий підводиться і, навіть не прощаючись, зникає десь внизу за курганом. б) бувають дивні на землі діла – серед зими черешня розцвіла. в) увечері, коли западає сонце і надходить тінь, розливається над селом лагідний дзвін. г) шматка землі немає під ногами, в яку ще б міг упертися антей. 6. складним реченням з різними зв’язку є речення: а) коли ти маєш перли, то й розум май і перед свинями не розкидай. б) час – найлютіший кат якраз тому, що він – найгуманніший лікар. в) коли невірний друг тихенько зрадить, коли немає ради і розради, коли усі вже спалено мости, я вистою, бо є у мене ти. г) ранні гречки біліють, як клаптики снігу, а пізні тільки вилазять, і на листочках у них
ми вступаємо в життя в епоху інтенсивного розвитку не лише науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічного прогресу: забруднення повітря, високий рівень шуму та радіації, страшні людські хвороби. про це все я дізналася з газет, журналів, книжок, телепередач. людству загрожує загибель у найближчі часи, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не переосмислить життєві цінності.
ця проблема цілком стосується і нашого міста. дуже прикро дивитися, як вирубають дерева перед будівлями, забруднюють колись квітучі зони відпочинку в парках. на мою думку, необхідно розробити цілу програму щодо поліпшення стану екології в місті, займатися пропагандою зелених насаджень.
нещодавно у книзі «твоя планета земля» я прочитала про конкурси на краще подвір'я в голландії. являєте, там кожного місяця визначають переможців у такій номінації! господарям присвоюють звання почесних мешканців міста і нагороджують премією для подальшого поліпшення паркових зон. а в харкові ще в 1988 році відбулося перше в україні дитяче природоохоронне свято — день деревонасаджень. у центрі міста було висаджено понад 5000 дубів, ясенів і кленів. невже ми цього не зможемо зробити? ! отак, зібравшись гуртом, прибирати вулиці міста, садити дерева та кущі, а потім усе це дбайливо зберігати!
особисто мене ця тема настільки хвилює, що я навіть у створенні власного проекту (це було ім завданням з інформатики) зробила студію флористики. мені дуже хочеться, щоб наше місто було схоже на величезний сад, а в ньому жили щасливі люди. але це все може статися тільки тоді, коли всі цього забажають і зрозуміють, що земля не належить нам — це ми належимо до землi