Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: га́й-ка, зо́-шит, кни́ж-ка, ко-ло́-дязь, па́ль-ці, са-дів-ни́к, Ха́р-ків.
При цьому:
1. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносиш можна лише так: ґу́-дзик, хо-джу́. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з —до кореня), то їх слід розривати: над-звича́й-ний (а не на-дзвича́йний), під-жив-ля́ти (а не пі-дживля́ти).
2. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюємо від попередньої літери: бур’-я́н (а не бур-’я́н), кіль-це́ (а не кіл-ьце́), Лук’-я́н (а не Лук-’я́н), ни́зь-ко (а не ни́з-ько).
3. Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку й не переносимо в наступний: ака-де́-мія (а не а-каде́мія), Ма-рі́я (а не Марі́-я), олі-ве́ць (а не о-ліве́ць). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або́, моя́, о́ко, ши́я тощо.
4. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступі́нчастий (а не багатос-тупі́нчастий), восьми-гра́нний (а не восьмиг-ра́нний), далеко-схі́дний (а не далекос-хі́дний).
5. Не можна розривати ініціяльні абревіатури, а також комбіновані абревіятури, які складаються з ініціяльних скорочень цифр: ЗІЛ-111, ЛАЗ-105, МАУ, УРП.
6. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про́ й Дніп-ро́, Оле-кса́ндра й Олек-са́ндра, се-стра́ й сест-ра́. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зьки́йі близь-ки́й, видавни́-цтво, видавни́ц-тво й видавни́цт-во, га́ли-цький і га́лиць-кий, україн-ський і українсь-кий, убо́-зтво, убо́з-тво й убо́зт-во, суспі́льс-тво й суспі́льст-во.
1. Морфеміка вивчає... → Б – значущі частини слова
2. У якому рядку всі слова утворені основоскладанням? → Б – хмарочос, життєпис, лісостеп, синьо-жовтий
3. У якому рядку слова розташовано так, щоб кожне попереднє було твірним для наступного? → А – правда ⇒ правдивий ⇒ правдивість
4. У якому рядку іменники мають тільки форму множини? → Б – Черкаси, дріжджі, двері, ножиці
5. До складу словосполучень входять тільки відносні прикметники? → А – бурштинове намисто, осінній день, морський берег, перелітні птахи
6. У якому з наведених рядків всі прикметники належать до твердої групи → А – повен, певен, мамин, чистий
7. Числівник один відмінюється як... → В – займенник той
8. У якому рядку всі числівники неозначено-кількісні? → Б – стонадцять, кількадесят, декілька, багато
9. У якому рядку всі числівники за будовою є складними? → А –дев'ятнадцять, триста, двадцятеро, кількадесят
10. Які займенники відмінюються як числівник два? → А – стільки
11. У якому рядку всі займенники неозначені? → В – дехто, хто-небудь, якийсь, будь-чий
12. У якому рядку всі займенники пишуться через дефіс? → Б – хтозна-чий, казна-хто, будь-який, хто-небудь
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
№338 а.прочитай вірш-загадку алли свашенко.спиши.підкресли дієслова, ужиті у 2-й особі однини.поясни правопис цих слів серед усіх птахів землі ти, друже, нас пізаєш. сіреньки, правда, ми й малі, ідеш-не помічаєш. а спів почуєш із гаїв, зупинишся і скажеш: "в гаю співають солов'ї їх спів ти добре знаєш. 338(б)переклади текс українською мовою й запиши його.підкресли й поясни орфограми. ты ходиш в четвёртый класс.каждое утро ты спешишь в школу.на уроках сидиш тихл внимательно слушаеш учителя.ты о многом хочеш узнать