168 студентів провідміняти числівник

Н. сто шістдесят вісім 
Р. ста шістдесяти восьми 
Д. ста шістдесятьом вісьмом 
З. сто  шістдесят вісім
О. ста шістдесятьма вісьмома
М. на ста шістдесятьох вісьмох

1) Заболотний каже до мене згодом, що в літах дитинства, можливо, закодовано щось вельми до душі необхідне.
2) Тамара каже, що таку небайдужість до всього в людині можна тільки вітати.
3) Всміхаючись, співоче говорила Шура, що як чудово загриміло.
5) Черниш попередив Маковея, що може його питатимуть, то він буде у Сагайдинім окопі.
7) Великий учений Ціолковський писав, що Земля - колиска людства, але ж не можна вічно жити в колисці.
8) О. Довженко говорив, що наше завдання - утвердити в мистецтві образ народу, його безнастанне внутрішнє збагачення, молодість і силу, його духовну красу.

Гарячий липень бродить покосами і стернями, кладе снопи в копи, поскрипує возами й гарбами (І. Цюпа)
. Думав про матір, про прості її заповіти, про віру в людей, віру в добро, в щирість, у любов, у посвяту заради величного й прекрасного (І. Багряний).
Життя кипить, кипить і завмира під спів снігів, вітрів, громів і птахів (М. Чумак).
. Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками (О. Довженко).
Будуть приходити люди вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені (Леся Українка).