Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна - зростає ефективність діяльності, пасивна - ефективність діяльності різко зменшується. за А зробити це можна по-різному. Відомо, що в кожної людини існує вроджене почуття небезпеки. А значить якщо впливати на людину голосним звуком, раптовим падінням, предметом що швидко наближається, яскравим спалахом світла або навіть несподіваним дотиком, можна порушити сприйняття і зменшити його чутливість. Людина, що переживає стрес, виглядає змарнілою, старшою за свій біологічний вік.
Стадія тривоги - найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини учащається подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації.
У наш час стрес прийняв характер епідемії Наприклад, якщо ми не можемо розв'язати проблему або робимо це не так, як хотілося б, виникає розпач. Намагаючись перебороти його, ми нерідко робимо помилки. Дуже розповсюджена помилка полягає в тім, що ми додаємо занадто багато зусиль для рішення незначної проблеми й у результаті викликаємо мимовільне збільшення емоційної напруги.
Другий приклад - зосередження на відсутність успіху, остраху помилки. Плідним є запам'ятовування своїх досягнень, а не невдач. Не так багато людей, для яких виправдується приказка "на помилках учаться". Для більшості вона звучить по-іншому: "на помилках заробляють комплекси неповноцінності". Не можна будувати життя на невдачах. Буде набагато краще, якщо ви станете концентруватися на своїх досягненнях, не боячись любити і хвалити себе - цього багато не буває.
Один із кращих в заспокоєння - це спілкування з близькою людиною. Важливий б зняття психічної напруги - це активізація почуття гумору.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Написати переказ як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників людської шляхетності є культура мовлення - поняття не тільки лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне та етичне. у багатому мовному арсеналі виробилась і закріпилася ціла система словесних вітань: "доброго ранку", "доброго здоров'я**, "добридень", "доброго вечора у вашій хаті", "бувайте здорові" тощо.хоч у повсякдення й увійшло багато словесних вітань, проте люди завше були обачливими з ними, до кожного випадку використовували далеко не увесь арсенал. зранку, в обід чи ввечері вживали лише ті, що відповідали певному часові. це ж стосується і кількості осіб, їх віку, статі, навіть соціальної належності. скажімо, коли одинак вітався з гуртом людей, неодмінно вживав множинну форму: "здоровенькі будьте*' чи "доброго вам здоров'я*' тощо.на окрему розмову заслуговують і родинні звертання. традиційно в україні діти називали своїх батьків на "ви". така форма диктувалася високою повагою до найближчих людей.неабияке значення має тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно і доречно підтримати тему. ввічливість, уважність і чемність - основна вимога мовного етикету. від чемного привітання, шляхетного потиску руки, невимушеної, ненав'язливої розмови виграш обопільний. лихослів'я, лицемірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лише нервує, псує настрій.є в нашій мові коротке, але напрочуд тепле слово "дякую". чи часто користуємося ми ним, особливо в магазинах? цілий день стоїть за прилавком продавець. беручи покупку, ми нерідко забуваємо сказати однесли не слово. а може, воно б зняло в людини втому, підняло настрій.вироблені віками і закріплені в побуті кращі форми вітань-звернень, повсякденного спілкування - не звичайна людська забаганка, не пусте фразерство. це наш повсякденний етикет, наша культура, взаємини, зрештою, наше здоров'я не тільки в буквальному, а й переносному значенні. це наш спосіб життя (в. скуратівськиії) .
Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість, прислів'я і приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як себе вести за життям і людьми, і роздуми над важливими вічними питаннями.
Знайомлячись з народними прислів'ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікаві людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров'я і хвороба, добро і зло, життя і смерть, про сім'ю. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину людської мудрості, яка прихована в таких коротких висловах! Мені сподобалися приказки та прислів'я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі.
Объяснение:вроде норм