Твир роздум що таке щастя в моему розуминни

Кожен із нас особистість зі своїми меланхолійними мріями, уявленнями, поглядами й думками стосовно тих чи інших предметів. І, звичайно, всі ми розуміємо слово "щастя" по-різному. Для когось це - новий телефон або ноутбук, для когось - здоров'я рідної сім'ї та рідних, для когось - нові подорожі та чудові краєвиди. У моєму розумінні, щастя - це мир. 
По-перше, ніяких благ цивілізації, ніякого здоров'я та достатку, ніяких веселощів не буде, коли на порозі вже стоїть війна. Прикладом моїх слів може стати ситуація, яка склалася на Сході неньки-України. Тисячі людей померло, а землі почали омиватися гіркими сльозами матерів. Чи це варто того клаптику землі? Чи це варто тих міжполітичних сварок? На мою думку, ні.
По-друге, без миру ми просто не будемо розвивати, удосконалювати нашу державу, освіту, не заможемо забезпечити щасливе майбуття своєї країни, адже всі кошти підуть на ті безглузді битви. Слушність цієї думки може підтвердити будь-яка війна, взята з історії. Наприклад, Північна війна 1700-1721 рр., яка точилася між Росією та Швецією. Московія використовувала українське козацтво, як боєздатну силу. Гетьманщині ця завдала чималих встрат, зокрема матеріальних, адже військо утримувалося на кошти усіх інших станів. І тоді Україні точно було не до розвитку своєї культури.
Отже, для мене щастя - це мир, адже без нього всі інші, так би мовити, складові щастя не мають сенсу. Війна - це рушійна сила, яка не нікого, ніщо, ніколи, ніде. 
Слава Україні!

Мова - це невід'ємна частина нашого життя. Цей дар ми пізнаємо ще з перших хвилин нашого життя.
Людина без мови не являється людиною, про це свідчить відоме і актуальне прислів'я у наш час "Людина без мови, як птах без крил". В буквальному сенсі без мови не існування нації. Мова є засобом комунікації, адже саме вона допомагає нам вирішувати важливі питання. Багато раз забороняли і агітували заборон на нашу співучу, мелодійну, найкрасивішу українську мову, але вона вистояла всі перешкоди.
Сьогодні налічується дві мертві мови - латинська і білоруська... Отже бережімо цей скарб.

P. S. складала на ходу, так що вибачай що не так)

Як бiлочка зимує

Для бiлочки нi морози, нi вiтер не страшнi. Як закурить метелиця, негода - бiлка мерщiй у своє гнiздечко поспiшає. Воно в неï, як у пташки, збудоване з гiлок та хмизy. Всерединi м'якою пiдстилкою вистеляне. Залiзе бiлочка в гнiздо, а щоб холодний вiтер не задував, пролазку пiдстилкою затулить. Згорнеться клубочком, накриється хвостиком і спить.

Як розпогодиться, бiлочка вилiзе з гнiзда, поскаче з дерева на дерево. Ïжу собi здобуває. Та головна пожива бiлки ще із осенi припасена в дуплах старих дерев. Там у неï жолудi й горiхи є. На всю зиму запасiв вистачить.