Казку як котик и песик потоваришували з чаривною квиткою

Одного сонячного ранку котик на ім'я Мурчик вийшов погуляти. А в котика був товариш песик на ім'я Тімчик.
Мурчик його зустрів і вони разом пішли гуляти в поле і посеред поля вони побачили червону сяюючу квітку.Тімчик запропонував зірвати її. Вони підбігли до неї і тільки простягнулись, щоб зірвати, як вона заговорила. "Не зривайте мене я виконаю ваші 3 бажання ". Вони погодились і 1 бажання звучало так " Хочу, щоб у нас було багато іграшок " проказав Мурчик.А я промовило цуценятко Тімчик " щоб такі квіточки росли в нас на клумбі та виконували наші бажання". "А також щоб вони росли всюди." Квіточка промовила ви вичерпали свої три бажання і вони всі виконані квіти вже ростуть по всьому полі, іграшки у ваших кімнатках, а також на клумбах повно таких квіточок, як я. Кошенятко й цуценятко подякували і пішли радісно додому...

Чи бачили ви, як цвітуть Петрові батоги? Не бачили? І не знаєте, які вони? Може чули, як старенькі їх ще називають диким цикорієм? 1 ростуть вони на узбіччі доріг, на занедбаних пасовищах, під плотами, на смітниках. Аж до серпня стирчать голі, безлисті кущики з довгими прутиками.  І раптом сонячного ранку серпень розвішує по тих довгих прутиках круглі шматочки синього-яскравого неба. І ті дивовижні синьоокі кущі-букети милують очі доти, поки сонечко із зеніту не зверне до заходу. Тоді квіточки, наче по команді, скручуються, ховаються у пазухи, і стає знову кущ непривабливим аж до наступного ранку. А як тільки вранішнє сонечко вип'є із прутиків росичку, то і заяскравіють неповторної краси сині квіточки. Від кольору цих квіточок у нашому селі Могилівці здавна місяць серпень називали синьооким

(С)ашко  в гостях у (А)ндрія.

С. - Привіт Андрію.

А. - Привіт Сашко. Заходь.

С. - Як справи?

А. - Чудові справи. А в тебе?

С. - Теж.

А. - Як чудово, що ти прийшов до мене. Ми зможемо пограти на комп"ютері.

С. - Я люблю грати на комп"ютері.

Мама Андрія. - Привіт Сашко. Добре, що ти прийшов до нас у гості. Ну хлопці йдіть на кухню пити чай.

А. - Сашко ходімо зі мною.

С. - В тебе затишно.

А. - Дякую. А до скількох годин ти будеш грати у мене?

С.  - До сьомої години вечора.

А. - Чудово. Тоді ходімо грати. У нас ще багато часу.

НЕ СУДИТЕ СТРОГО ПИСАЛА САМА((ЕСЛИ НЕ НРАВ НЕ УДАЛЯЙ