Письмовий твір оповідання на основі побаченого 6 клас українська мова з інтернета не копіювати.

Похід у гори

 

Одного разу ми з батьками вирішили сходити в похід  у гори. Це трапилося на літніх канікулах.

 От і пішли ми в гори. Спочатку мені цей похід  здався кумедним. Потім я зрозумів, що не готов цілий день вештатися горами. У мене почалася паніка. Коли мі піднялися вище я зрозумів, як там внизу було тепло. І що там було не так багато ящірок та кліщів.

Висота була незначна та нам там дуже сподобалося, що ми вирішили заночувати. Яка була ця ніч! Свіже повітря,вогнище,пісні, але трохи заважали комарі. Ми поїли дуже смачну вечерю, яку приготували мама з татом.
Вже зранку ми пішли  назад. Поки ми поверталися я собі розбив коліно, але це вже було не важливо.
Я ніколи не забуду ці канікули, а особливо гори.

ответ: Усім відомий вислів з Євангелія "Не суди, і тебе не осудять" підказує людям, щоб вони не висловлювалися погано про інших, не коментували їхні вчинки. Кожен із нас приймає рішення самостійно і життя проживає так, як вважає за потрібне. Якщо людині потрібна порада, то вона про неї попросить. Ні в якому разі не потрібно за спиною або в очі критикувати когось, вказуючи на недоліки.

Особисто я не маю звички слідкувати за життям інших людей. Мене цікавлять власні вчинки та помилки. Саме тому у моєму товаристві мене не обговорюють і не дають непотрібні поради. Серед моїх знайомих є дівчина, котра часто плідкує про своїх подруг. Вона обговорює їхні вчинки з багатьма людьми. Вони ж, у свою чергу, відплачують їх тією самою монетою, адже інформація розповсюджується швидко.

На мою думку, інші Не мають права судити щось про Тебе. Це моє життя, і я роблю те, що хочу. Порадити чи відмовити мене від чогось можуть тільки мої батьки, яким я повністю довіряю свої бажання та переживання. Сторонні люди не знають мене з усіх боків. Мені би було неприємно, якщо вони би промивали мої кісточки.

Якщо людина не обговорює інших, то вони теж цього не робитимуть. Не потрібно розкриватимя чужим та довіряти їм найпотаємніше. Коли ти поводидиш себе обережно і не плідкуєш про інших, тобіцяючи комфортніше у суспільстві.

Объяснение:

Чимало людей поважають і щиро люблять цей доступний журнал, журнал-«учитель». Добрий супутник, що веде за руку свого учня, вчасно знаходячи підтримку, що не дає впасти, що оберігає від ударів. Це журнал віри, глибокої віри у своїх читачів, віри, який насичені його сторінки.  Щомісяця «Рідерз дайджест» усе більше розширює коло своїх постійних читачів, залучаючи своєю безпосередністю, сердечністю й глибоким поглядом на життя всього земної кулі, висвітлюючи ті або інші драми, долі, долі не прості, а учні на своєму яскравому й пам’ятному прикладі. Пам’ять про минуле, про нашу історію — от ще одна з найбільше яскраво виражених, відмінних рис цього «підручника життя», підручника як по історії, так і по літературі. Тут враховані найрізноманітніші смаки самих різнобічних читачів: і більше дорослих, і самих маленьких, котрих чекає «дитяча сторінка» з настільки улюбленими ребусами й загадками. Повна загадок і кожна особистість, перебуваючи на настільки глибокому вивченні мільйонів цікавих очей, що не терпить неправди, що звикли до безумовної правди журналу.Ця виняткова правда вказує читачам єдиний шлях істини, шлях, пошук якого «Рідерз дайджест» взяв на себе, більш ніж успішно справляючись із нелегким завданням. Драми людей, в кожному номері, змушують задуматися, бути може, навіть полюбити, захоплюючись мужністю, стійкістю героїв, що спочатку викликають співчуття, а потім несподівану радість за вдало сформовану їхню долю. Може виникнути враження, що це журнал певної тематики й строгої мови, але це обманчиво. Так, певні сторінки відведені миру техніки й медицини, але більше місце займає саме життя з її радостями й прикростями й… гумор.Гумор непідроблений, гумор з досвіду самих читачів. Сторінки сміху вчасно ставлять границі, створюючи ту мозаїку історій, науки й гумору, надаючи воістину ту райдужність «кольорового» матеріалу, де кожний колір на своєму місці й, втративши один, уже не буде тон сукупності відтінків. Але кожний із квітів журналу шукає «свого» читача, його внутрішній мир, його інтереси. Безумовно, це журнал для тих, кому не байдужні дорогі інших людей, шляхи їхніх роздумів, хто хоче й може мислити над минулим, сьогоденням, задуматися про прийдешнє. Його сторінки не можуть залишити байдужого й байдужим навіть самого вибагливого читача.  Із всіх кінців світу летять листа в редакцію — листа-прохання,   листів-подяки, листа-оповідання,   і   кожний  лист знаходить відповідь, відповідь повний, ясний, щиросердечний, саме та відповідь, що чекали.  «Рідерз дайджест» — це загальне серце, серце на всіх, це широка душа, душа, що однаково хворіє за всіх і тридцятилітній єдиний організм, що з таким нутром не зостариться.