Чому варто нині кожному українцю дотримуватися карантину

Осінь дає нам не менше можливостей для складання букетів, ніж весна або літо. звичайно, вже немає багатьох квітів, не побачиш, наприклад, тюльпанів і нарцисів, але є красиві осінні листя самих різних забарвлень, а також хризантеми, айстри, осінні левкої, нігтики, резеда, гладіолуси. з усіх перерахованих квітів я використала для свого осіннього букета айстри за їх велика різноманітність кольорів - тут і білі, і жовті, рожеві, червоні, кремові, лілові, і навіть фіолетові. та й суцвіття айстри дуже різноманітні: плоскі, схожі на квіти, то сферичні або махрові, схожі на троянди чи хризантеми. до речі, хризантеми - справжні осінні квіти, і вони особливо придатні для осінніх букетів: білі, червоні, рожеві, фіолетові кулі їх суцвіть в букеті особливо ефектно і барвисто. а як у розмові про осінній букет обійтися без згадки осіннього листя? з них одних можна скласти дуже чарівну композицію, якщо використовувати червоні листя осики, золоті листочки берізки, зірочки - листя клена або жовто-зелено-коричневі листочки горобини на гілочці з яскраво-червоними кетягами ягід. ще у своєму букеті, або композиції, можна використовувати і інші частини рослин: сухі гілочки цікавої форми, очерет, кулі кульбаб, покриті лаком для волосся, сухі парасольки безсмертника і багато іншого. головне, щоб у упорядника букета були фантазія, уява! как то так )

Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів’я та приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як поводитись за життям і людьми, і розмірковування над важливими вічними питаннями. Знайомлячись із народними прислів’ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікавими людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров’я та хворобу, про добро і зло, життя та смерть, про родину. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину простої людської мудрості, яка прихована у таких коротких висловах! Мені сподобалися приказки та прислів’я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі. Сила почуття і вічність справжнього кохання передано у таких прислів’ях: «Любов — не пожежа, займеться — не загасиш», або: «На любов і смак — товариш не всяк», «Не до чари, як хто кому не до пари». Висловлено у народній творчості і безкорисливість, щирість у почуттях: «Нехай борщ без сала, аби душа пристала», «Хоч у курені, аби до серця мені», «З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем». Читаючи художні твори, я часто дивувався з того, як вміло описує письменник красу дівчини, які епітети добирає, як влучно та поетично порівнює дівочу вроду з явищами природи. Тільки знайомлячись із народною творчістю, я зрозумів, що майже всі порівняння взяті саме з фольклору, а вже потім вони пішли мандрувати сторінками художніх творів. «Дівчина, як калина, як ясна зоря», «Красива, хоч з лиця воду пий», — все це взято з безмежної поетичної народної творчості. Багато створено прислів’їв та приказок і про працю, навчання: «На дерево дивись, як родить, а на чоловіка — як робить», або ще; «Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом». Сказав наш народ і про навчання, про мудрість: «Мудрий не есе каже, що знає, а дурний не все знає, що каже». Мені дуже сподобався цей влучний та іронічний вислів! Я вважаю, що кожному з нас треба цікавитись народними прислів’ями та приказками, бо вони роблять наше мовлення виразнішим, а самі є справжнього скарбницею мудрості. Запам’ятаймо ж їх на все життя, бо не на користь книжку читать, коли лише вершки хапать!