Запишіть подані слова та словосполучення згідно з правилами правопису , …ий, , сі, , ні, , , , , , кіі діі , , ів, , , , , їзд, , єднання, , , , , дові, взає, , , наці, , і, , спі, україі, і, ілейний, , , єктивний, , є. алекс… …в, арт…мов, астаф…єв, б…лов, благо…в, георги…в, гущ…н, дав…дов, дем…янов, звягинц…в, зв…р…в, л…сков, л…тв…нов, лук…янов, лучан…нов, марц…нкев…ч, мац…ев, миклош…ч, грибач…в, , б…ліков, , , і, татищ…в, д…рнов, душ…н, євген… …в, єдл…чка, іса…нков, муромц…в, пугач…в, савель…в, сухар…в, . організація (о/о)б’єднаних (н/н)ацій, (п/п)роспект (д/д)ружби (н/н)ародів, (д/д)ень (у/у)чителя, (к/к)обзар, (г/г)рінченків (с/с)ловник, (ф/ф)ранківська (к/к)імната, (н/н)аціональний (б/б)анк, (а/а)ндріївська (ц/ц)ерква, (і/і)нститут (м/м)іжнародних (в/в)ідносин, (с/с)тудентське (с/с)самоврядування, (п/п)івнічний (м/м)орський (ш/ш)лях, (б/б)удинок (у/у)чителя, (р/р)іздво, (б/б)іблія, (с/с)офійський (с/с)обор, (к/к)иєво-(п/п)ечерська (л/л)авра, (о/о)рден (в/в)олодимира.

Серйозний, священний, в*язень, сім*янин, учителька, нічка, присвята, зобов*язання, пом*янути, слов*янський, безправ*я, кількість, діяльність, Ул*яна, Донецьк, Харків, полум*яний, нев*янучий, здоров*я, зоряно, з*їзд, зв*язковий, возз*єднання, дев*яносто, рутвяний, святковий, зав*язка, довір*я, взаємопов*язаний, об*явити, Святослав, національний, святиня, ім*я, зв*язок, молодь, спільний, українці, Кобзар, людські, перед*ювілейний, святковий, нев*янучий, об*єктивний, серденько, майбутнє.
Алексєєв, Артемов, Астаф*єв, Бєлов, Благов, Георгиєв, Гущін, Давидов, Дем*янов, Звягинцев, Звєрєв, Лєсков, Лосков, Лєтвінов, Лук*янов, Лучанінов, Марцинкевич, Мацуєв, Миклошич, Грибачев, Пущін, Бєліков, Тотов, Брагіна, Ільїнський, Татищев, Дорнов, Душин, Євген*єв, Єдлічка, Ісанков, Муромцев, Пугачов, Савельєв, Сухаров, Соловйов.
Організація Об*єднаних Націй, проспект Дружби народів, День учителя, Кобзар, Грінченків словник, франківська кімната, Національний банк, Андріївська церква, Інститут міжнародних відносин, студенське самоврядування, Північний морський шлях, будинок учителя, Різдво, Біблія, Софійський собор, Києво-Печерська лавра, орден Володимира.

Ткацтво — один із найдавніших і найважливіших елементів національної культури українського народу. Воно належить до найбільш поширених видів господарської діяльності й народного мистецтва, яке має багатовікову історію і глибокі традиції. Про наявність ткацького виробництва на східнослов'янських землях у найдавніші часи свідчать археологічні знахідки періоду ранніх неолітичних культур. Практична потреба людини у тканинах для вбрання, оздоблення житла і господарських потреб зумовила масове їх виготовлення в домашніх умовах. Передумови розвитку ткацтва створювалися загальним прогресом матеріальної і духовної культури народу, його соціально-економічною еволюцією. На всіх етапах розвитку ткацтво віддзеркалювало конкретні історичні, природно-географічні особливості, характер господарської діяльності та культурно-естетичні запити українського народу.Первісним ткацьким знаряддям був верстат Значного піднесення ткацьке ремесло зазнало в добу заліза, у період розквіту скіфської культури.

Чим живе людина? Швидше за все, любов’ю, вірою в майбутнє, надією на краще. Ми всі хочемо бути щасливими, ми мріємо про те, що виберемо вдалу професію, яка буде подобатися нам і буде приносити користь людям. Ми віримо, що у нас буде дружна і щаслива сім’я. Кожен з нас сподівається, що наше життя буде краще, багатше, цікавіше, ніж життя батьків. Головне – знайти саме свій шлях. Тільки тоді ми зможемо досягти максимальних результатів у роботі, зможемо бути щасливими і приносити радість людям. Багато хто з нас прагнуть швидше стати дорослими. Ми хочемо бути самостійними, хочемо себе швидше реалізувати. Наше доросле життя починається з вибору професії. Це відповідальне рішення, від якого залежить все подальше життя. Світ професій дуже великий. Ми цікавимося, радимося, вибираємо. Але в нашому віці не завжди можна відразу вибрати професію, яка стане «твоєю». Ми замислюємося про свою майбутню професію ще в дитинстві. Але з віком наші погляди можуть змінюватися: ми більш реально дивимося на світ, радимося зі старшими. Ми керуємося бажаннями чи набутими навичками до якого-небудь праці. Обидва ці шляхи можуть вивести на велику дорогу життя, але можна помилитися. Бо навички до праці – це ще не професія. А бажання часто ґрунтуються тільки на зовнішній привабливості тієї чи іншої професії. Крім того, не завжди наші бажання збігаються з думкою батьків. Звичайно, батьки краще знають життя, до їхньої думки треба прислухатися. Але в будь-якому випадку потрібно шукати той варіант, який буде влаштовувати і нас, і дорослих. Від правильного вибору професії залежить щастя людини. У нашому віці цей вибір – завдання непросте і нелегке, не дарма ж кажуть, що самостійний вибір професії – це «друге народження людини».