Хотя бы с одним из . буду признателен за выполнение всех нижеуказанных. нужна . завдання № 4. від поданих іменників – назв етнічних груп населен¬ня – за суфікса -ськ- утворіть прикметники – назви мов. таджики; курди; узбеки; казахи; абхазці; кал¬мики; українці; росіяни; білоруси; татари; грузини; литов¬ці; киргизи; чуваші; якути; каракалпаки; перм’яки; га¬гаузи, нанайці; туркмени; куми́ки; ла́ки, башкири; турки; печеніги; німці; ескімоси. завдання № 5. провідміняти іменники в однині і множині: цуценя, грубість, повінь, конгрес; безкрая лінія, яковенко тетяна георгіївна. завдання № 6. визначте відміну і групу іменників. абажур, обличчя, дубище, гадючище, тінь, вим’я, батько, мати, плакса, урожай, кров, мишеня, сестра, праця, вість. завдання № 7. від поданих іменників утворіть форми родового відмінка. лейпциг, алтай, буг, кіпр, бердянськ, памір, китай, донбас, харків, дністер, крит, тибет, кривий ріг, воронеж, дон (річка), миргород, кавказ, зелена гура, луганськ, сахалін, амур, дунай, красний лиман, люксембург, китай, кривбас, урал.

Завдання №4
Таджиська,курдська,узбецька,казахська,абхазька,калмиська,українська,російська,білоруська,татарська,грузинська,литовська,киргизька,чувашська,якутська,каракапакська,перм'якська,гагаузька,нанайські,туркменська,кумикська,лакська,башкирська,турецька,печенігська,німецька,ескімоська.
Завдання №5
Цуценя-цуценята
Грубість-грубітимуть
Повінь-повнітимуть
Конгрес-конгресуватимуть
Безкрая лінія-межуватимуть
Яковенко Тетяна Георгіївна-Яковенки Тетяни Георгіївни
Завдання №6
Абажур-2 відм,твер. груп,ч.р,
Обличчя-2 відм.,м'як.груп,с.р,
Дубище-2 відм.,мішн.груп.ч.р
Гадючище-2 відм,мішн.гр.,ч.р,
Тінь-2 відм.,тв.гр.ч.р,
Вим'я-2 від.,м'як.гр.,с.р,
Батько-2 відм.,тв.гр,ч.р,
Мати-2 відм..тв.гр.,ч.р,
Плакса-1 відм.,тв.гр.,
Урожай-1 відм,тв.гр.
Кров-2 відм.,тв.гр.,ч.р.,
Мишеня-1 відм..м'як.гр.,
Сестра-1 відм.,мішн.гр.,
Праця-1 відм.,м'як.гр.
Вість-2 відм.,тв.гр.,ч.р,
Завдання №7
Лейпцигу,Алтаю,Бугу,Кіпру,Бердянську,Паміру,Китаю,Донбасу,Харкова,Дністера,Криту,Тибету,Кривого Рогу,Воронежу,Дону.Миргороду,Кавказу,Зеленої Гури,Луганську,Сахаліну,Амуру,Дунаю,Красного Лиману,Люксенбургу,Китаю,Кривбасу,Уралу.

Батьківщина - що вона для мене значить. такими рядками в. сосюра звертається до нас: .. любіть україну у сні й наяву вишнева свою украї щасливі ми, що народилися й живемо на такій чудовій мальовничій землі - в нашій славній україні. любов до батьківшини починається з любові до рідної хати, стежки дитинства, до мудрості народної казки. не знаючи історії рідного народу, не можна бути громадянином своєї держави. як і для кожного з нас, батьківщина для мене - це місто, де я народився і живу, де живуть і працюють мої батьки, - земля моїх пращурів. батьківщина - це рідний дім, де на тебе чекають завжди з любов'ю і надією; це місце, до якого людина завжди повертається, де б вона не мандрувати у світі. батьківщина - це все, що мене оточує і небо, і зорі; ліси і поля: ; люди, які поруч зі мною в радості чи в смутку; це те, що підтримує людину у час негоди, дає сили пережити усі негаразди. нехай рідна земля пошел нам силу для життя. подивіться на голубе небо і думкою, як у тій чудовій пісні, пол и не могу аж до сонця і зірок і поглянемо на трепет ну землю, - тоді відкриється нам на зелено-голубому лоні планети край, що нагадує собою серце, - і це україна, співучасті рідна моя земля. шкільна бібліотека я тихенько відчинив двері та відразу ж потрапляють у справжнє "книжкове місто" з вулицями та площами, палацами й будинками. це наша шкільна бібліотека. є тут і свої мешканці - звичайні книги. вони живуть на своїх полицях, кожна на певному місці, й чекають читачів. тихо в бібліотеці, мовчать книжки, про щось розмірковують. але я знаю: як тільки візьмеш книгу в руки, відкрито першу сторінку - і почне вона розповідати. тихенько поведе у незнайомий, цікавий, дивовижний, чудовий світ, познайомити з прекрасними людьми, відповість на безліч запитань. але як же знайти потрібну книгу? і тут завжди на мені приходить наш шкільний бібліотекар. це справжній провідник у цьому мудрому царстві. він порадить, підкаже, розповість, що, як і де прочитати. спочатку я відкрив для себе мудрість українських народних казок, потім до мене прийшла ніжна й сильна леся українка, а читаючи всеволода нестайка, ми сміялися всією родиною.

Микола Вороний — талановитий поет і критик, історик і перекладач. Та працювати на повну силу він не міг через переслідування, звинувачення в контрреволюційній діяльності, арешти. А вся провина полягала в тому, що поет дуже любив свій край, український народ, уболівав за Його долю.Цікавився М. Вороний історією України, знайомився з літописами, працював з архівними документами. У Галицько-Волинському літописі він знайшов один факт, який його дуже зацікавив. Князь Володимир Мономах під час походу взяв у полон сина половецького хана. Оточений пошаною й увагою, хлопчик швидко забув рідний край, свої звичаї. А старий хан сумує за сином і, щоб повернути його, споряджає до Києва посланця, щоб той нагадав юнакові про його край, рід і умовив повернутися назад. Та не схотів той ні слухати, ні повертатися. «І дав йому Ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». Т прийшов у землю свою», — говориться в Іпатському літописі. Саме ці слова автор виніс у епіграф, передавши почуття людини, яка забула рідний край, та вказавши на можливість відновлення любові до рідного краю.