Вправа 11.запишіть наведені прислівники разом, окремо або через дефіс. без/відома, в/цілому, аби/куди, над/міру, без/упину, о/пів/ночі, по/українськи, врешті/решт, пліч/о/пліч, де/інде, чим/раз, до/останку, раз/у/раз, де/не/де, по/змозі, по/нашому, ані/скільки, до/віку, в/ногу, сам/на/сам, у/стократ, хтозна/де, віч/на/віч, аби/куди, що/сили, кінець/кінцем, під/кінець. вправа 13.запишіть слова відповідно правопису. кінець/кінцем, по/можливості, по/київськи, по/моєму, пліч/о/пліч, одним/одна, за/одно, будь/що/будь, як/не/як, сам/на/сам, раз/у/раз, коли/не/коли, віч/на/віч, давним/давно, день/у/день, тишком/нишком, з/діда/прадіда, де/не/де, мимо/хідь, без/вісти, ледве/ледве, на/четверо, с/під/лоба, час/від/часу, до/речі, тим/паче, в/літку, мимо/волі, на/в/присядки, по/за/торік, по/моєму, хтозна/звідки, по/де/куди, як\таки.

Без відома, в цілому, аби-куди, надміру, без упину, опівночі, по-українськи, врешті-решт, пліч-о-пліч, де-інде, чимраз, доостанку, раз-у-раз, де-не-де, по змозі, по-нашому, аніскільки, довіку, в ногу, сам-на-сам, устократ, хтозна-де, віч-на-віч, аби-куди, щосили, кінець-кінцем, під кінець.

Кінець-кінцем, по можливості, по-київськи, по-моєму, пліч-о-пліч, одним-одна, заодно, будь-що-будь, як-не-як, сам-на-сам, раз-у-раз, коли-не-коли, віч-на-віч, давним-давно, день-у-день,тишком-нишком, з діда-прадіда, де-не-де, мимохідь, безвісти, ледве-ледве, на-четверо, спідлоба,час від часу, доречі, тим паче, в літку, мимоволі, навприсядки, позаторік, по-моєму, хтозна-звідки, подекуди, як-таки.

І,мабуть,над усе до загину треба віри людині в людину. Світ отой напівзабутий,здається,нині зітканим з туману. А мені,будь ласка,бубликів в’язку. Я мислю - отже існую. У калині,кажуть,живе материнська любов і мудрість. Буває,часом сліпну від краси.

ІІ. Перепишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки.

Рости,моя пташко,мій маковий цвіте,розвивайся,поки твоє серце не розбите . Пусти мене,мій батеньку,на гори,де ряст весняний золотом жаріє. Спи,дитятко,сном міцним. Ой,не ходи,Грицю, та на вечорниці. Васильки у полі.васильки у полі,і у тебе, мила,васильки з-під вій. Де ти бродиш,моя доле?

Відповідь:

Іти по весняному лісі – теперішнє задоволення. Можливо, десь ще лежить сніг – адже все-таки березень місяць надворі!, можливо, температура ще не зовсім висока, і доводиться надягати теплу куртку із шапкою, але всі вже дихає сьогоденням, березневим повітрям. Така особлива атмосфера буває тільки в перший місяць весни – всі вже дихає сонцем і теплом, навіть якщо вони балують нас зовсім рідко. Як хочеться вдихнути повними легенями це повітря, повний заходів трав і дерев, що розпускаються бруньок і перших лісових квітів! Зовсім незабаром у цьому лісі все стане зеленим, а поки листи тільки починають з’являтися на гілочках дерев-велетнів, що гідно пережили цю зиму. Якщо довго йти по стежці, можна вийти на опушку, де з-під снігу вже почали пробиватися квіти – і це видовище коштує того, щоб пройти навіть через весь ліс. От тільки рвати квіти не коштує – природа в наш час і так скривджена настільки, що краще зрадитися спогляданню її краси, а не присвоєнню її. Адже вдома квіти простоять у найкращому разі кілька днів, а в лісі будуть рости місяцями.

Пояснення: