Простим є речення: а)ростуть скоріш, хлопята, на підмогу татусеві б)це була весела зелена галявина, і на ній росли квіти. в)після вечері микола взяв свиту й ліг спати на току, на соломі, але ого не брав сон. г)весь світ стоїть, мов храм, розписаний модерно, весь божий світ яріє барвами яси. д)минуло літо, тільки бабине горить ще, спадає листя на траву, неначе кров, і баня неба молитовно пнеться вище, темнішає немов

Простим є речення відповідь А)

У своїй п’єсі «Наталка Полтавка» талановитий український письменник і драматург Іван Котляревський наголошує, що найкращі риси характеру розкриваються лише в творчих натурах. А ось життя з соціальними та духовними паразитами, якими у творі є виборний, возний та деякі інші персонажі, для простої людини перетворюється на страждання. У пана така жінка, як Наталка, стане кріпачкою, і становище її буде гірше наймички. При цьому автор яскраво зображує увагу і любов Наталки до матері, щирість почуттів дівчини до старої жінки.

Саме через велику повагу до матері Наталка дає обіцянку вийти заміж за багатого нареченого. У її серці борються почуття вдячності і пошани з почуттям кохання до Петра. Проте, навіть щира любов до матері не може стати перепоною у боротьбі Наталки за своє щастя, яка здатна порушити навіть вікові народні традиції. Дівчина заявляє, що рушники нічого не означають і відмовляється виходити заміж за багатого возного.

Не менш позитивним рисами наділений і наречений Наталки Петро. Він проявляє себе як гідна людина, яка має право на кохання такої гарної дівчини, як Наталка. Хоча парубок і бідний, але серед інших героїв п’єси він вирізняється прямотою і чесністю, йому притаманне почуття відданого кохання, заради якого він нехтує власним добробутом і відправляється на заробітки в далекі краї.

Іван Котляревський особливо підкреслює благородство парубка. Коли той бажає довідатися, чи любить його Наталка після повернення у рідне село, він звертається до свого товариша Миколи з такими словами: «Як вона вільна, то скажи за мене, а коли заручена, то не говори. Нехай один буду я горювати i сохнути з печалі». На жаль, благородство Петра інколи межувало з нерішучістю і заважало йому боротися за власне щастя, а його слабким місцем були готовність до самопожертви і надмірна чутливість.

Подібне зображення головного героя зумовлено як важкими умовами його життя, так і кращими рисами його характеру. Автор п’єси розповідав, що Петро шукав роботу «по всіх усюдах», а своє добро наживав кривавим потом. Хоча Петро і був звичайним наймитом, він проявляв цікавість до культури, і його судження про мистецтво були більш гармонійні, ніж думки Макогоненка чи возного, які тільки видавали з себе освічених людей. Петро мріяв про сімейний затишок, але у нього не вистачало сміливості боротися за своє щастя. І якби не Наталчина завзятість і відданість коханню, якби не до Миколи, можливо, Петро так і не наважився б відстоювати свою наречену і виборювати своє кохання.

Бутерброд? А какой у тебя он любимый? Могу дать пример как примерно можно написать:
В нашем мире очень много еды. И как не странно еда занимает наше место в жизни. Она бывает разной. Десерты, горячее, первые блюда, вторые блюда, гарнир, холодные закуски. Но сегодня я хочу поговорить о холодных закусках.. А если точнее о моём любимом бутерброде. Я полюбил(а) эту закуску ещё в детстве, когда мама накрывала на стол перед приходом гостей. И не только. Эта закуска входила и в обыкновенный обед, ужин или просто перекус когда проголодался. Лично мой бутерброд называется - "праздничный". Ведь он всегда подымет настроение даже в самый плохой день. Состоит он из батона, капчёной колбасы, плавленного сыра, листочка зелени, и щекотки соли. Помимо того что он ещё и вкусный на его приготовление уходит считанные минуты. Просто всё что я перечислил(а) нужно сложить вместе и отправить в микроволновку. А потом - ВОАЛЯ! И самая прекрасная закуска России прямо у тебя в руках. А какой у вас любимый бутерброд?
Как-то так.