Визначити рядок, в якому іменники в родовому відмінку матимуть закінчення –а(-я): а. засніжений пирятин, крислатий дуб, рейсовий автобус, великий теніс; б. успішний студент, десятий кілометр, риб’ячий жир, сучасний київ; в. шкіряний портфель, останній місяць, потужний кондиціонер, солодкий чай; г. мобільний телефон, швидкісний потяг; відкритий капот, прямий додаток.

ответ В
Шкіряного портфеля,останнього місяця,потужного кондиціонера,солодкого чая;

"Сусід року" - Ганна Войцеховська, стала наймолодшою лауреаткою премії. Дівчинці всього 8 років, але у такому юному віці вона змогла врятувати з-під криги свою подругу, яка випадково провалилася у воду.Маленькій героїні нагороду вручали Василь Вірастюк та Анастасія Заворотнюк, яка, вслід за Вірастюком, не побоялася забруднити своєї вишуканої чорної вечірньої сукні і стала перед дівчинкою на коліна. Більше того, акторка не змогла втримати своїх емоцій і можна було помітити, як вона обережним рухом стирає сльози з очей.Дійсно такими дітьми може пишатись Україна.Не кожен дорослий буде ризикувати своїм життям,задля того щоб ншого.А цій маленькій дівчинці вистачило сміливості витягнути свою подругу з під криги і тим самим врятувати їй життя.Дійсно,потрібно бути обережним і дотримуватись правил поведінки на льоду.Але якщо така ситуація сталась ,то потрібно не впадати у паніку ,і чимскоріш допомагати потерпілому.Ганна Войцеховська добре проявила себе у екстримальній ситуації.Вона є дитиною,яка стала справжнім героєм.

 Myrc новичок відповіла 10.02.2013 Великої наруги зазнала мова, що є невіддільною ознакою нації, одним із найістотніших чинників її самовиявлення, важливим по казником її життєздатності й духовності. Українську мову офі ційно забороняли укази Петра Першого, Валуєвський циркуляр, Емський указ, оголошували придуманою німцями, вважали діалектом російської чи польської мов, дивилися як на «холопську», вважали її тільки придатною для домашнього «вжитку». її свідомо принижували, не допускали в сферу науки, техніки, на фабрики, заводи, до армії, в спорт - до тих сфер, що важливі для функціонування та повноцінного життя національного організму. Тоталітарна система поглинала достоїнство людини, нації. Мова розвивалася в складних умовах, що спричинило до витворення суржика - мішанини двох мов, якою розмовляє половина населення України. Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітива. Адже мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі.Найважливішою запорукою безперешкодного розвитку української мюви є проголошення її державною мовою, входження її в усі сфери життя, нарешті, усвідомлення кожним громадянином важливості свосї національної мови. На мій погляд, найактуальнішою у наш час проблемою є проблема національного самоусвідомлення, особливо у східних регіонах країни, проблема подолання «мовного бар’єру», проблема патріотичного виховання. Олександр Потебня, Леонід Булаховський, Михайло Жовтобрюх були відомими дослідниками української мови, які визначили її основні структурні особливості, створили лінгвістичну термінологію української мови, вивчали її і підносили її роль у суспільстві.У кожної людини в світі, де б вона не жила, ким би не називалася, обов’язково є відчуття приналежності до якоїсь спільності, певного народу, землі. І це відчуття дає людині можливість почуватися захищеною, віднаходити своє місце на величезній Землі.Наша держава довгі віки перебувала в стані політичного підкорення, і хоча мінялися повсякчас «господарі» - країни, що прагнули нас поглинути, ми все ж таки залишалися українцями. Нам доводилося боротися за все, що мали: за свою землю, за свою віру, свою мову, врешті, за право називатися українцями, або «русинами». Процес духовного знищення тривав настільки довго, що тепер пройде багато часу, перш ніж наша молодь зрозуміє й відчує: бути українцем — почесно. А поки що краплина за краплиною мусимо, вливати у молоді душі тепло рідної мови, рідної культури, яке мало б всотуватися разом з материнською колисковою. Та хто ж зараз співає тих пісень!Наша мова не просто має право на існування, вона існує! І заперечити цього ніхто не зможе, поки на світі є ще хоч одна дитина, яка у напівгні шепоче:  «Мамо!». Вже час нам подолати свій «національний комплекс» і не кидатися на амбразури, доводячи, що ми існуємо, а мирно працювати, спілкуватися українською мовою, ростити нові покоління українців, відчувати гордість за себе і свою державу. І тоді ніхто не здолає нас і ніхто не буде сумніватися, що «Ще не вмерла Україна»!