Напишiть невеличке фантастичне оповiдання або складiть i запишиiть кiлька речень на одну з тем: "подорож на машинi часу", "зустрiч з нло", "подорож до невiдомоi планети"

увечері я поверталася додому і зустріла маленького чарівника. він запропонував мені подорож з ним до невідомої планети. я була дуже здивована цією пропозицією, але мені стало дуже цікаво і я погодилась. вмить я відчула холод. ми вже були далеко над землею. поряд пролітали чарівні зірки. ми побачили багато невідомих планет, але все таки вирішили зупинитися на маленькій блакитній планеті. коли ми спустилися, то навколо я побачила дивні будівлі - ніби замки із піску і такі ж дивні рослини, рожевого та блакитного кольору, які нічим не були схожі на наші земні. трохи пройшовши ми зустрілися з жителями планети. це виявились дуже симпатичні тваринки схожі на котів. ми гралися з ними і слухали їх дивну мову. але я почала сумувати за своїм домом і ми вирішили повернутися. коли я розповідала мамі про подорож, вона лише посміхалась: напевне думає, що вигадка. але я то знаю - правда

Фіалка триколірна. ця невеличка однорічна рослина росте як звичайний бур’ян у посівах, здебільшого в озимині. але трапляється вона також на узліссях, біля доріг, у ровах. стебло її (заввишки 10–15  см) гіллясте, з ребристою поверхнею. листя  — дрібне, ланцетоподібне. п’ятипелюсткова квіткова чашечка забарвлена білим, жовтим та фіолетово-синім кольорами. на парових полях можна побачити так звану польову фіалку  — тільки з білими та жовтими пелюстками, яка, однак, у народній медицині використовується як і триколірна, бо хімічний склад і морфологічні ознаки їх майже аналогічні.фіалку триколірну на україні звуть ще брат-та-сестра, братчики, зозульки, іван-та-марія, сирітки тощо.як лікарська рослина у народній медицині відома вона з глибокої давнини. для виготовлення ліків збирають всю надземну частину фіалки  — стебло, листя, квіти,  — яка містить глюкозид віоламін, алкалоїд віолін, сапоніни, рутин, винно-кам’яну та саліцилову кислоти, каротин, вітамін  с.

Одного  разу, я поїхала  до бабусі в село  і там познайомилася  с хлопчиком, його звали дмитрик. з  самого початку він мені  здався вічливим  і вихованим,  адже познайомився  зі мною та запропонував погуляти разом. поступово, я почала його пізнавати.охайний, лагідний, спокійний - це все, про нього. з ним дуже весело. дмирик, багато чого знає і хоче ще дізнатись- допитливий.  коли в мене не було настрою він веселив мене, розповідав смішні історії та легенди. цей хлопчик, не такий, як усі. він слідкуе  за своею оснкою і те, як він одягнений, загалом дуже охайний. ось з  таким  дотепним, енергійним і щирим другом я познайомилась влітку.