Схемі [ ]: [ ] — [ ], і [ ] відповідає така складна синтаксична конструкція а виявляється коли їм скрута птахи просто горнуться до людини вони зовсім довіряються їй (о. гончар б маківці легше грунт відволог запалахкотіли цвіту пелюстки і п’є стебло трохи не луска соки землі (м. самійленко). в важко знайти переліт-траву бо вона весь час перелітає з місця на місце зате того хто її зірвав щастя вже не залишить.

Товарищ по школе — шкільний товариш,

старший по возрасту — старший за віком,

по почте — поштою,

по целым дням — (цілими) днями,

по принуждению — примусово,

по случаю — за випадком,

экономист по образованию — економіст за освітою,

по поручению — за дорученням,

по за проханням,

по требованию — за вимогою,

по ошибке — помилково,

по понедельникам — щопонеділка,

по воскресенье включительно — до неділі включно,

по возвращении — при поверненні,

комиссия по составлению резолюции — комісія зі складання резолюції,

гулять по городу — гуляти містом,

скучать по дому — сумувати за домівкою,

по моему мнению — на мою думку,

по моим сведениям — за моїми відомостями,

по виду молодой — на вигляд молодий,

пособие по философии — посібник з філософії,

пятерка по математике — п'ять (п'ятірка) з математики,

знать по газетам — знати з газет,

по моей вине — з моєї провини,

по последней моде — по останній моді,

по свидетельствам — за свідченнями,

отпуск по болезни — відпустка через хворобу,

пришел по такому поводу — прийшов з такої нагоди,

смотря по погоде — дивлячись на погоду,

мероприятия по сохранении — захід зі збереження,

комитет по делам молодежи — комітет у справах молоді,

ходить по аллеям — ходити алеями,

видно по глазам — видно по очам,

по закону — за законом,

не по силам — не під силу.

Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, - ще й за родами та числами. У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше - частиною присудка. Наприклад: Я принесу тобі свою надію (Я - підмет, тобі - додаток, свою - означення).