Сполучники служать для поєднання між собою однорідних членів речення та речень: дивлюсь і слухаю; світить, але не гріє; великі та малі; рано чи пізно; вечір або ніч. В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед. (М. Рильський.)
За походженням сполучники бувають:
а) первинні: і, та, а, бо, чи;
б) похідні, що розвинулись із інших частин мови: зате, проте, однак, якщо, якби, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, незважаючи на те що, не тільки… а й і т.д.
За значенням сполучники бувають сурядні, підрядні і пояснювальні.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Укажіть безсполучникове речення а от і горнулися тепер усі чайки до отаманської, мов діти, до матері (а. кащенко б минуло тільки два тижні, а вже готові до походу в море півсотні добрих чайок (а. кащенко). в воно хоч і літо, але вже минув спас (і. цюпа). г жовтогаряча осінь стоїть над селом, розкинувши високо над землею блакитні небеса (і. цюпа). д на городах уже зібрано гарбузи, викопано картоплю, зрізано капусту на грядках (і. цюпа). тире потрібно ставити між частинами складного безсполучникового речення (розділові знаки пропущено) а минуло літо настала осінь лелеки згуртувались у ключі й відлетіли (є. гуцало). б бери до серця і затям душа творця не переквітне (м. сингаївський). в багато бесіди мало розуму (о. духнович). г летять стежинки до дніпра летять хмарки летять дороги (і. драч). д мудрий син є радістю свого батька дурний приносить горе своїй матері (народна творчість). крапку з комою потрібно ставити у складному безсполучниковому реченні (розділові знаки пропущено) а стоїть явір над водою на воду схилився сидить козак у неволі тяжко зажурився (народна творчість). б сонце гляне мла розтане вмить (олександр олесь). в вже пахло морем ось-ось воно мало з’явитися із-за обрію (о. гончар). г вдаримо гучно ми у дзвони всесвіт обійде (в. чумак). д надворі ревла сердита буря стугоніла в сіни вила в димарі гуркотіла у вікна (панас мирний).
Н. п’ятдесят
Р. п’ятдесяти і п’ятдесятьох
Д. п’ятдесяти і п’ятдесятьом
З. п’ятдесят або п’ятдесятьох
О. п’ятдесятьма і п’ятдесятьома
М. (на) п’ятдесяти і (на) п’ятдесятьох
Н. п’ятдесят шість
Р. п’ятдесяти шести, п’ятдесятьох шістьох
Д. п’ятдесяти шести, п’ятдесятьом шістьом
З. п’ятдесят шість, п’ятдесятьох шістьох
О. п’ятдесятьма шістьма, п’ятдесятьома шістьома
М. (на) п’ятдесяти шести, (на) п’ятдесятьох шістьох
Объяснение:
Н. вісімдесят
Р. вісімдесяти, вісімдесятьох
Д. вісімдесяти, вісімдесятьом
З. вісімдесят, вісімдесятьох
О. вісімдесятьма, вісімдесятьома
М. (на) вісімдесяти, (на) вісімдесятьох