На мою думку, білою вороною бути важко, але вчасно опанувавши себе можна уникнути негативних наслідків цього положення, отримуючи бажаний результат у будь-якій ситуації. З одного боку, "білі ворони" - люди не визнані суспільством, які увесь свій час та сили покладають на досягнення встановленних власноруч цілей. Саме через свою не схожу манеру поведінки, сприйняття світу кожен з них втрачає підтримку оточення і в буквальному сенсі перетворюється на вигнанця. У такому разі лише перемога над самим собою вкупі з наполегливістю не дозволяє відволікатися на провокації суспільства, впевнено крокуючи до омріяного фіналу. Аналогічна доля переслідувала і відомого українського письменника Тараса Григоровича Шевченка. Завдяки наполегливій праці йому вдалося довести справу всього свого життя до кінця, оминаючи найважчі перешкоди тогочасного соціуму, наперекір встановленним думкам. Своїм прикладом такі люди укотре доводять, недосяжного не існує.
Оригінал тексту: https://wholie.today/bila-vorona.php
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Лист другові с описом рідної землі.напишите . нужно
Отримав твого листа, велике
Володя, я такий радий, що тебе в класі вибрали старостою. Від усього серця я тебе вітаю!
Я теж хочу розповісти про свої успіхи: наш клас по успішності в школі найперший. Розповім тобі трохи про наше шкільне життя.
Наш клас досить дружний, і ми намагаємося завжди придумувати цікаві нові справи. Наприклад, в даний час організовуємо ляльковий театр. Хлопчаки майструють реквізит, ляльок, а дівчатка шиють лялькам костюми. На новорічному ранку плануємо прем'єру. Нам у всіх наших справах допомагає Світлана Олександрівна, класний керівник.
Всі учні нашого класу вчинками і справами намагаються зберегти звання переможця.
Дорогий Володимир, від усієї душі вітаю і тебе, і всіх твоїх близьких з наступаючим святом - Новим роком! Як ти думаєш провести канікули? Напиши мені. І ще: якими справами твій клас може пишатися?
До скорого побачення!
Твій друг Сергій.
20 грудня 2012.
Лист другу (2-ий варіант)
Привіт, Ілля!
На жаль, закінчується літо, а мені хочеться тобі розповісти, як я провів серпень.
На початку серпня ми з мамою поїхали до бабусі в село. Спочатку я думав, що буду там нудьгувати. Комп'ютера немає, розваг немає, що ж там робити? Як я помилився!
У перший день приїзду мені пощастило познайомитися з сільськими хлопцями і ми з ними пішли до річки. Але, коли ми проходили повз ліс, я побачив маленького зайчика, який перебігав доріжку. Я перший раз побачив справжнього зайця на волі, а не в зоопарку. Біля річки, до якої ми незабаром прийшли, був підігнаний човен. Хлопчики навчили мене керувати цим човном. Потім ми ловили рибу і варили смачну юшку.
Крім цього, в селі була велика кількість справ. Щодня я вчився чомусь новенькому. А ще я активно допомагав своїй бабусі: перевертав і зносив скошене висушене сіно для бичка Митьки, копав картоплю. Я навіть не міг подумати, що так весело і швидко мине час.
Іллюша, а як ти провів все літо? Напиши мені, я дуже цікавлюся.
До скорого побачення.
Твій щирий друг Саша.