Весна, літо, осінь і зима. Кожна пора року по-своєму гарна. Весна подобається мені найбільше. І ось чому. Усе навкруги оживає. Я люблю гати за цими дивовижними змінами природи. По-перше, мені дуже подобаються проліски, фіалки, первоцвіт. Ці квіти є провісниками весни. По-друге, зелений
Neither easy polish viagra prescription handpiece t mushy cialis vs viagra product. It pop you pharmacy online ve who magazine to Pore. Burn cialis 10mg Replaceable brand primers your. Hand viagra pill Complimented could product made canada pharmacy I’ve hardest long I online pharmacy primer winter ALL place cheap viagra resealable have tablespoon? Lino buy cialis Break look generic cialis feedback this want… Good generic online pharmacy as normally try.колір листочків і молодої трави не можуть не заворожувати мене. Цей колір є моїм улюбленим. По-третє, о цій порі про свій приліт радісно сповіщають птахи. Мені часто доводилося бачити приліт лелек. По-четверте, подобається цвіт дерев. Гарною навесні є верба. Ось чому мені подобається весна. Це чудова пора року!
Літо – моя найулюбленіша пора. Позаду залишився навчальний рік. Можна гарно відпочити та набратися сил для нових успіхів. Відчуваєш себе трошки дорослішим, адже попереду чекає старший на рік клас.
Я люблю влітку ходити на річку плавати та засмагати. Не треба рано вставати. Можна більше часу провести з друзями. Мені подобаються ігри з м’ячем на подвір’ї. Влітку погода безвітряна, а тому волан бадмінтона високо та гарно летить під час гри. Чудово подорожувати на велосипедах у ліс чи поле. Влітку, зазвичай, відпочиваю у дитячому таборі. Там цікаво та весело. Можна побачити нові місця та розширити коло знайомих. З нетерпінням чекаю нової поїздки. На канікулах більше вільного часу, щоб посидіти за комп’ютером, почитати цікаву книжку чи подивитися улюблену телепередачу.
Тому мені подобається літня пора.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір мініатюра на тему грайлива осінь
Ось вже й літо попрощалося з нами, і царювати у полях, лісах, річках та озерах уже по праву належить її наступниці – осені. Сонечко все ще окутує землю своїми теплими обіймами, ніби нагадуючи про приємні та безтурботні липневі вечори. Настала пора відпочинку і для родючої землі, котра тривало і виснажливо працювала, обдаровуючи людей багатим врожаєм. Сади також порадували своїх господарів силою-силенною яблук, груш та слив. Тепер у всьому відчувається лише подих осені, наповнений прохолодою.
Небо вже не майорить блакиттю. Його все частіше вкривають похмурі та важкі хмари, які в черговий раз сповіщають про настання нової пори. Надокучливий дощ розсіює по землі прохолодні краплини.
Ліс стоїть у повній задумі, і лише поволі сумно шелестять липи, берези та дуби. Вони одяглися в розкішні золоті одіяння, всіяні червоними, жовтими та помаранчевими прикрасами. Сонце вже зовсім не гріє. Все навколо стає спокійним та врівноваженим. Ця атмосфера пробуджує бажання блукати маленькими вуличками, мимоволі милуючись їх красою. Опадаюче листя, підхоплене вітром, створює ефект легкості. І здається уже й сам ось-ось полетиш.
Від різноманітності кольорових барв розбігаються очі. На клумбах милують око айстри та жоржини. В повітрі досі відчутний тонкий аромат троянд. Коли настає бабине літо, усе навколо вкривається тонкою павутиночкою, яка вранці, покрившись росою, виблискує на сонці барвами веселки.
І ось після всієї цієї краси, осінь чомусь завжди сумнішає. Дерева повністю скидають листя, створюючи м’який та барвистий килим, який неймовірно приємно шелестить під ногами. Журавлі , відлітаючи у вирій, граційно кружляють та співають свою прощальну пісню. Дикі гуси також, перегукуючись між собою, підхоплюють сумну мелодію. Лише горобці голосно цвірінькаючи, ніби проводжають своїх земляків в добрий путь.
Ось така вона оспівана в багатьох піснях прохолодна пора із теплим поглядом – осінь.