Скласти розповідь на основі казок " снігове містечко"

Казка про снігове містечко

на дуже далекій півночі, де зима панує цілий рік, і живуть там невеликі снігові люди, було снігове містечко.а чого снігове? бо більше нічого не було, з чого можна було побудувати собі домівки.так і жили снігові люди у хатинках зі снігу.та їм зовсім не було холодно.щоб зігрітися, вони пили тепле какао.а вогнище палили на великій міській площі, одне для всіх.для цього дід мороз, який жив неподалік, присилав їм в'язанки дрів. а снігові люди у знак подяки дідусю робити подарунки для дівчаток і хлопчиків.вони навіть влаштували собі велику майстерню. саме тут снігові люди виготовляли смачний шоколад, робили кумедних плюшевих ведмежат і машинки на ключиках.так тривало багато років, поки одного разу напередодні нового року не трапилась біда - дід мороз захворів. і не просто захворів, а взагалі залишився без сил.а сталось так тому, що діти забули про новий рік і не написали листів з бажаними подарунками.тому в сніговому містечку скоро зник вогонь, а майстерня припинила роботу.снігові люди не знали, чим діду морозу.аж поки одна маленька снігова дівчинка не порадила зробити багато сніговиків і відправити їх по всьому світу, щоб ті нагадали малюкам, хлопчикам і дівчаткам, про новий рік, діда мороза і подарунки.мешканці міста працювали кілька днів. вони зліпили стільки сніговиків, що через добу на подвір'ї кожного будинку була своя снігова баба.наступного ранку, коли дітлахи вибігли гуляти, вони були у захваті. адже всі забули, що свята наближаються.пора писати діду морозу листи з проханням про подаруночки! ось так дівчатка і хлопчики згадали про новий рік. а посланців діда мороза - білих сніговиків вони оберігали до самої весни.а в сніговому містечку життя продовжувалось - люди жили в будиночках зі снігу, пили тепле какао і робили іграшки.так, мабуть, і зараз відбувається.

Казка про конвалії. коли ще звірі говорили, коли пісні співали квіти, коли каміння в ліс ходило, і коли місяць правив світом, історія такая сталась з гуртком сніжиночок відважних. чомусь вона мені згадалась, тож прошу: слухайте уважно. легкий осінній вітерець із хмаркою пухкою грався, то гнав її він навпростець, то мишкою у ній ховався. а в хмарці подружки сиділи - веселі краплі дощові, про літо жваво говорили, про те, як у м’якій траві криштальною росою стануть… або з струмком мандрівниками увесь свій пишний край оглянуть і познайомляться з світами. та не так сталось, як гадалось, бо вітер хмарку розділив. один шматок поніс до лісу і у струмку дощем втопив. а другий морозець щипучий в сніжиночки перетворив, біленькі, ніжні та блискучі. найкрасивіші-диво з див! але все ж подружки-краплинки сказали твердо одна одній, що і струмочок і сніжинки зустрітися весною згодні. струмочок з першим променем розтанув, і понеслись краплиночки до лісу, туди, де крижані сніжинки тануть, на сонячну галявину, узлісся. сніжинки ж протриматись обіцяли до того, як зустрінуться з струмочком, не танути…та, бідненькі не знали, що не закриті від проміння у гайочку. а ось струмок у затінку сховався, куди промінчик сонця не дістав, і так за зиму довго розіспався, що навесні він вчасно не розтав. а сонце на сніжинки припікало, на ліс кидало вогняну косинку, і вогняними шпичками стріляло. але все ж не здавалися сніжинки! вони чіплялись за траву зелену, її , мов намистинки обсідали, і на траві, як дзвоники біленькі вони товаришок з струмка чекали. пройшли роки. так і залишились сніжинки на пелюстках трави тої висіти, ну а тепер конвалії – сльозинки - найкрасивіші пралісові квіти.

я вважаю, що важливіше - це мати міцні знання, а не високі оцінки. звичайно, в більшості випадків, якщо учень має добрі знання, то він отримує й чудові оцінки. але не завжди. буває, що вчитель з певних причин занижує оцінки. я вважаю, ображатися й переставати навчатися не варто! адже, як кажуть, знання за спиною не носити. вони обов'язково колись тобі. і знайдуться ще люди, які гідно оцінять твої успіхи.

але буває навпаки: дитина навчається не дуже добре, а вчителі ставлять їй оцінки вищі, ніж вона заслуговує. я думаю, це не має ніякого сенсу. дитина виросте і так і залишиться недосвідченою упевних

тому завжди необхідно навчатися, запам'ятовувати те, що ти вивчила і застосовувати знання на практиці. не дивлячись ні на що.  p.s. не забудь вибрати мою відповідь як " решение" 

бажаю хороших оцінок і відмінних !