Міні твір на тему "вік живи - вік учись"

тільки тих, хто недовчився як слід у школі чи університеті. мудрість ця наставляє усіх людей без винятку.

по-перше, людина може вчитися чого завгодно. протягом життя їй знадобиться багато умінь, навичок, знань. корисно, наприклад, навчитися ремонтувати кран, що тече. або міняти на куртках блискавки. або ж глядіти за малою дитиною. ці вміння найчастіше не вчителі в аудиторіях вузів або за шкільною партою. ніяка школа та університет, я певен, неспроможна дати людині абсолютно всі знання та вміння, які їй будуть потрібні.

по-друге, існує ще одна народна мудрість. вона звучить так: «уміти – за плечима не носити». тобто знання та вміння завжди людині корисні. навіть якщо в них гострої потреби, як видається, немає. вони все одно ще стануть у пригоді в житті.

прикладом особистості, яка вчилася все своє життя, можна назвати тараса шевченка. він був українським митцем, підняв на новий рвіень нашу національну літературну мову, освоїв написання літературних творів російською мовою, виступав як драматург, цікавився іншою театральною творчістю, ріс як художник…

такою ж особистістю була відома українська письменниця марко вовчок. вона захоплювалася іноземними мовами, літературою високого класу, збирала фольклор, обожнювала мандрівки та спілкування з цікавими людьми. марко вовчок багато переписувалася з відомими суспільними діячами, митцями. це давало їй багато цінної інформації. свої надбання в навчанні вона вкладала у свою творчість.

отже, немає ніяких причин, щоб не вчитися все життя сумлінно. я повністю підтримую цю думку.

Мій друг
Мати справжніх друзів - це щастя. Я щасливий: у мене є такий друг. Його звуть Артур і живе він у сусідньому будинку. Наші батьки приятелюють, і ми потоваришували з ним ще давно - коли ходили у дитсадок. Я називаю Артура справжнім другом, бо справжні друзі завжди допомагають один одному та приймають один одного такими, як вони є. Артур саме такий, і я теж намагаюся бути таким. Нам подобається різна музика та книги, але ми поважаємо смаки один одного і ніколи не говоримо "та це дурниці, ось моє краще". Коли минулого року я захотів навчитися танцювати, Артур мене підтримував, коли з мене кепкували однокласники, хоча сам він танці не любить і вважає несерйозною справою. Ось чому я вважаю, що Артур - справжній друг, а не просто приятель. 

Українська народна пісня торкається багатьох одвічних проблем, вона оспівує милу серцю неповторну красу рідного краю: чудові стежки-доріжки, яскраві зорі, оксамитові луки, колосисті поля, безкраї степи і дрімучі ліси, смерки і явори. Саме завдяки пісні Україну асоціюють з калиною і вербою. Наша пісня, наче жива, може сумувати і радіти, захоплюватися і розчаровуватися, кохати і переживати розлуку, сміятися і ридати. В українських народних піснях прославляється гостинність і щедрість українців, міцні родинні зв’язки. У пісенних перлинах нашої рідної землі звеличуються одвічні людські чесноти і праця, засуджується байдужість, черствість і ледарство. Найціннішим скарбом усної народної творчості і найбільшою її окрасою є українські обрядові пісні. Саме такі пісенні твори найяскравіше передають талановитість і духовну красу нашого народу. Обрядові пісні, здавна пов’язані з язичницькими віруваннями, славили трудову людину і вели її в бажану і вимріяну ідеальну країну. Наприклад, перед Новим роком та Різдвом завжди виконувалися колядки і щедрівки, у яких добрим людям бажалися усілякі гаразди та добрий врожай. А навесні по селам розливався чарівний дзвін веснянок, пронизаний сподіваннями на багатий врожай и радістю за пробудження природи. Не менш цікавими є і жниварські пісні. Вони пройняті любов’ю до рідної землі, оптимізмом і гордістю селян за результати своєї нелегкої праці. Завжди будуть зворушувати і хвилювати нас пісні про людські взаємини і кохання. Саме в цих піснях розкривається красива і чиста, чарівна і ніжна душа українського народу. Незважаючи на те, що вони у більшості своїй сумні, а інколи і трагічні, ці пісні напрочуд мелодійні. До того ж, в них завжди присутня світла мрія і зблиски надії. Мабуть, саме тому їхня неповторна краса так полонить наші душі. Ніколи не померкнуть і іскорки веселощів та дотепів жартівливих народних пісень. Адже українці, як ніякий інший народ, вміють щиро посміятися над собою. Такий народ ніколи не здолати і не поневолити жодному ворогові. Невмируща суть та сила українських народних пісень полягає в їхній мудрості. Пісенна народна творчість наших співвітчизників вселяє гордість і надію, облегшує душу, проймає серце до найбільших глибин. Українські пісні вмістили в собі всю велич народної мудрості і досвіду наших предків. На зважаючи на великий вік, українські народні пісні й сьогодні залишаються актуальними, й сьогодні вони популярні, адже несуть в собі велику духовну красу українців. Українська народна пісня безсмертна, як і наш народ.