Опис картини ф.захарова останнiй снiг

Все частіше люди задумуються про екологічне майбутнє планети. Сьогодні, коли світ стикається із екологічними проблемами, виникло питання, чи може одна людина зробити щось значуще для їх подолання.

Щоб відповісти на це питання, потрібно спершу зрозуміти, що глобальні екологічні проблеми були створені людьми, тому повинні бути розв’язані ними ж. Одинокий людина може зробити не так багато, але її внесок може бути важливим та необхідним.

Наприклад, одна людина може використовувати енергозберігаючі лампи, ізоляцію та інш заощадження електроенергії вдома. Це може принести користь не лише ним, але й усьому нашому планеті, оскільки енергозбереження має простеження на більш глобальному рівні. Також, можна дотримуватися розумного витрачання води, віддаляти сміття у відповідні контейнери та уникати використання пластикових пакетів.

Однак, саме одна людина не зможе подолати глобальні екологічні проблеми, оскільки це потребує нових законів, низки технологічних новинок та проектів, які спрямовані на зменшення забруднення довкілля та хімічних викидів в атмосферу.

Іншими словами, хоча існують дії, які може зробити одна людина для покращення екології, колективні зусилля є дуже важливими для подолання глобальних екологічних проблем.

Отже, ми повинні зважати на свої дії, щоб вносити свій внесок у боротьбу з екологічними проблемами. Можливо, це маленькі дії, такі як утилізація сміття або енергозберігаючі заходи, але разом вони можуть до врятувати нашу планету.

если не то потом скажи

Объяснение:

Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.

Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.

Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.

Українська мовна традиція сягає до княжих далеких часів. За часів Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. Але шлях нашої мови був тернистим. Скільки заборон прийшлося зазнати українській мові, починаючи з часів Петра Першого! У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що "малоросійського язика" взагалі не існує. З ужитку виганялися рідні до болю слова. Російський цар хотів, щоб люди забули, що таке Запорозька Січ, Україна, козак...