Іть будь-ласка. твір-роздум про біблію (2-3 абзаца, 5-6 строчок)

На світі є книга, яка вважається однією з найстародавніших. Її називають Книгою Книг. Писати її почали ще кілька тисяч років тому. Це Біблія, священна книга християнської релігії.

"кажуть, ви вже одержали призначення? ",- звернувся до інни археолог після мовчанки. "так, незабаром з училищем розпрощаюсь". "берете курс на кураївку. кличе вас берег любові…" "звідки ви це знаєте? "- здивовано запитала дівчина. "багато що про вас знаю. цікавлюсь. це лише ви не хотіли помічати моїх зацікавлень",- зітхнув він. "аж дивно чути". "нічого дивного. люди шукають скарби. та не завжди шукають їх там, де вони лежать. а вони, може, під тобою. отут, де стоїш, під нашаруванням пилу та сміття". "знов якось загадково". "ви бажаєте ясності чіткості різкості? не знаю, як треба говорити в таких випадках, інно… колись для цього була вичерпна формула: ось вам моя рука і серце! розумієте? прийміть, не відкидайте їх, інно",- і він простягнув їй руку. "ви жартуєте? "- сказала дівчина, хоч бачила, що він не жартує. "рука і серце",- повторив він зміненим стверділим до різкості голосом. "не годиться такими речами жартувати…" "які жарти! " 

Зайчик)
Жив був на світі маленький зайчик, та він дуже любив моркву. Та ось одного разу коли його мама пишла шукати для нього їжу. Він перший раз у житті ввийшов зі своеї домівки. Та пішов по доріжці, та раптом бачить стоїть невеличкий дім, а біля цього дому маленька клумбочка. І там багато моркви, він подивився навкруг себе нікого немае тай думае "піду я й зїм трішки та мамі принесу хочь одну мамі". Зайшов він на цю клумбу та почав їсти їв їв та залишилось всого навсього 3 морквинки, а сам хочь і малий але став такий гладкий що не міг встати та всеж встав. Зірвав останні 3 морквочки і пішов до дому. Прийшов, а матусі ще немее і тут хвилин через 20 вона прийшла без настрою, він питає матусю що сталося?, та вона відповідае не знайшла я їжу на согодні. А він почав сміятися бо приготував для неї вечерю та коли вона побачила очі знову засвітилися та вони поїли. Ось як сильно зайчик кохав свою матусю