Составьте речення зi словами : самiсiнький; серденько;

1. Дядько жив з сім'єю край села під самісіньким лісом.
2.А чому моє серденько так ниє?

Відповідь:

Пояснення:

Осінь є одною з чотирьох пір року і складається із трьох місяців. В північній півкулі осінні місяці — це вересень, жовтень та листопад, а в південній півкулі — березнь, квітень та травень.

Осінь — сезон перехідний між літом та зимою. Восени дні стають коротшими, а ночі – довшими. Осінній день, коли день і ніч однакові за довжиною і тривають по 12 годин, 23 вересня, називається днем осіннього рівнодення.Після дня рівнодення ніч продовжує ставати ще довшою, а день - скорочуватися до дня зимового сонцестояння. До того ж, поступово знижується температура повітря.

В Україні осінь зазвичай порівняно тепла і тривала, з ясними днями та прохолодними ночами, часто із приморозками. На початку осені часто буває суха і сонячна погода. Явище, коли восени вже доволі низька температура повітря знов піднімається і настають теплі ясні дні, називається "бабине літо".

Восени відлітають на південь перелітні птахи, опадає листя з дерев. Деякі тварини впадають на зиму у сплячку

Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.

Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.

Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос.

І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним.

Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.

Такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам'яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім'ю, про родинні традиції. Про це так гарно написав Андрій Малишко:

Та де б не ходив я в далекій дорозі,

В чужім чи у ріднім краю,

Я згадую вогник у тихій тривозі

І рідну хатину свою.

Бо дивляться в далеч засмучені очі,

Хоч тінь там моя промайне.

Бо світиться вогник у темнії ночі,

Мов кличе додому мене!

Объяснение: