Антоніми до слів: випадковість, дружба, заспокоїти, видужати, зігріти, висохнути, привітний. 35

Закономірність, ворожнеча, хвилювати, захворіти, змерзнути, змокнути, нечемний

Почуття гідність будується на найвищих моральних ідеалах, які людина поважає в собі та інших. Як стати гідною людиною? Що зробити, щоб заслужено отримувати повагу інших і ставитися до себе точно так само? Для цього людині необхідно виховувати в собі ті самі якості, які належать до моральних висот. До них відноситься співчуття, безкорисливість, працьовитість, доброта, чесність, поважність.

Гідна людина ніколи не дасть себе в образу і не дозволить принижувати. При цьому сам він з глибокою повагою ставиться до свободи особистості інших людей. Він розуміє, добрий, спілкується ввічливо, прощає іншим їх слабкості. Про таких кажуть, що вони гідні не тому що у них немає негативних рис, а тому що яскраво виражені позитивні.

Гідність будується на альтруїзмі та своєчасної до ншим. Така людина не стане навмисно завдавати іншим незручності, біль і страждання.

Коли у людини чітко сформовані моральні ідеали, він щодня робить щось, щоб наблизитися до них. Гідна людина радіє кожній можливості опинитися ближче до того самого доброчесного що він вибудував у своїй свідомості.

Кожен народ має свої звичаї, що вироблялися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї не відокремлене явище в житті народу, а втілені в рухи і дію світовідчуття та взаємини між окремими людьми, які у свою чергу впливають на духовну культуру нації. Звичаї - це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї і мова - ось ті найміцніші елементи, що об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю. В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України як до матері, що вічно страждає, питається: Чи ти рано до схід-сонця Богу не молилась? Чи ти діточок непевних Звичаю не вчила? Як бачимо з цих слів Шевченка, не вчити своїх дітей звичаїв - то такий же великий гріх для матері, як і гріх - не молитися Богові.