Твір "життя це не трагедія і не комедія "

В комедии я решил собрать все дурное в росии и посмеяться над всеми сразу", - писал Н. В. Гоголь - автор пьесы "Ревизор". Действительно, в сюжете этой комедии отражена вся Россия начала 19 века.
С самых первых слов героев описывается весь хаус жизни городов: беззаконие, грязь, вранье. Каждое явление открывает нам атмосферу тех времен.
Н. В. Гоголь взял за основу уездный городок, от куда "хоть 3 года скачи ни до олного государства не доскочишь". Городом управляет городничий - человек приклонного возраста, неглупый по-соему. Имея высокий чин, он закрывает глаза на происходящее в городе. В его "свиту" входят: попечитель богоугодных заведений, судья, смотритель училищ и прочие чиновники высшего класса. Каждый видит разруху, но думает прежде о своем достатке. Гуси с гусятами под ногами, белье на каждом шагу, охотничий арапник в судебном здании, куда люди идут, искренне надеясь на грязные больные, вскармливаемые капустой в больницах - все это оставалось бы без изменений, если б не один каверзный момент - приезжает ревизор! В голосах присутствующих можно различить растерянность, дрожь, но режде всего страх за свои удобства и роскошь. Чтобы оставить все, как прежде, они готовы на все, лишь бы уголить гость из Петербурга. Сами не зная того, чиновники, городничий, его жена и дочь впутываеются в клубок тесно связанных ситуаций, основанных на вранье. Обычный приезжий из северной столицы становится обладателем высокого чина. Как говорится : "У страха глаза велики", и поэтому каждое слово, каждый жест лжеревизора все более заостряют их фантазию.
Ничто не понимавший Хлестаков был заметно удивлен столь пристальным вниманием. Сам он - человек со слабой волей, который не прочь поиграть в карты на последние деньги или пофлиртовать с барышнями. Быстро сорентировавшись в сложившейся ситуации, он ловко использует ее в своих интересах и ничем не отличается от городничего и его приблеженных, ведь он наконец получил возможность пустить пыль в глаза. Зная несколько крылатых выражений, Хлестаков умело доказал свою столичную персону речами, но все же топчется на одном месте порой в самых элементарных предложениях. Все больше впутываясь в колесо событий, Хлестаков отчаянно верит в свою ложь. Смешно видеть, как нелепо выходит он из ситуаций, полученных в результате своей лживых рассказов. Балы, обеды из Парижа, свои сочинения в известных журналах - пределы мечтаний любого 25летнего парня того времени, а здесь, где ему верят, где и он сам себе верит можно еще более преукрасить свою натуру.
Немаловажным моментом является беспорядки в городе, взятничество. Каждый чиновник в начале оправдывает свой грешок, считая, что борзые щенки - это мягко говоря подарок за указанную услугу. Горничий ходит в стахе по поводу высеченной им унтер-офецерскую жены (что категорически запрещенно) и за купцов, которые могут донести о несправедливости его службы. Все неполадки в городе он хочет закрыть ремонтом некоторых улиц. Хлестаков, представленный как умелый актер, в открытую берет деньги в долг с каждого пришедшего. Его не волнуют городские проблемы, вызванные несправедливой властью, коррупцией, ведь он уедет от сюда через пару дней навсегда, не обернувшись на ужасную картину в городе.
Все проиграли в этой борьбе за сладкую жизнь. Ее невозможно построить на чужой беде, ведь все люди планеты связаны тонкими нитями жизненных путей. Изучая историю России, в сердце ликует нож от нечеловечности в стране. С каждым новым поколением феодолизм и деспотизм тянули наших соотечественников во мрак, делая из россиян дикарей, боровшихся за теплое место под солнец. Городничий, обращаясь к зрителям, говорит: "Что смеетесь? Над собой смеетесь! " Да, смех, но сквозь горькие слезы отчаяния. Россия, давшая миру стольких поистину великих людей, много столетий жила в темноте. Но эта наша Родина, и теперь наш черед не допустить этих беспорялков, жить в согласии и в мире

Завдання 1.
Морфологія – це:
   В) розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови;

Завдання 2.
Буква и пишеться в усіх словах рядка:
   Б) чИстота, щИрий, хИтрий.

Завдання 3.
Вставне слово в реченні
(Від морозу, ЗДАВАЛОСЯ), захололо не лише повітря, а й вітер) означає:
    В) невпевненість.

Завдання 4.
Числівник відповідає на питання:
   Г) котрий? скільки?

Завдання 5.
Спільнокореневі слова є в рядку:
   Б) день, буденний, щоденник.

Завдання 6.
Відповідність між словами обох колонок:
   1. Летовище.  - б) аеродром;
   2. Наплічник.  - в) рюкзак;
   3. Закінчення. - д) флексія;
   4. Вертоліт.     -  г) гелікоптер.

Завдання 7.
Відповідність між словами та їх звуковим складом:
  1.В᾽юн, Ярослав, арф᾽яр, щастя.            - б) звуків більше, ніж букв, в усіх словах рядка
  2.Тьмяний, роздоріжжя, ллються, нетто. - г) звуків менше, ніж букв, в усіх словах рядка
  3.Крайка, ясність, буряк, прийом.            - а) кількість букв відповідає кількості звуків
  4. Юнкер, майка, п᾽ять, майбуття.      - е) звук [й] є в усіх словах рядка.

Завдання 8.
Відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченнями:
   1. Скринька Пандори. - б) вмістилище зла, лиховісний дар
   2. Гордіїв вузол.           - а) складне переплетення обставин
   3. Дамоклів меч.          - д) постійна небезпека
   4. Пташине молоко.    - в) межа, вершина всіх бажань

Завдання 9.
Відповідність займенника і розряду за значенням: 
   1. Котрий, чий, скільки - г) відносні
   2. Стільки, такий, той   - б) вказівні
   3. Ніякий, ніхто, нічий   - д) заперечні
   4. Хто? Що? Який?       - в) питальні

Завдання 10.
Утворені словосполучення зі слів лівої і правої колонок:
   1. Пишався  + б) мною
   2. Сміявся    + в) з мене
   3. Пробачив + д) мені
   4. Дивився   + а) на мене

Завдання 11.
Відповідність між формами дієслова й наведеними прикладами:
1. Інфінітив.             - в) підіймати
2. Особова форма. -  а) мрячить 
3. Дієприкметник.    - д) оповитий
4. Дієприслівник.     - г) забувши

Завдання 12.
Вид односкладних речень:
1. Означено-особове.     - г) Лупайте сю скалу!
2. Неозначено-особове. - д) Весілля справляли по-старосвітському.
3. Узагальнено-особове. - в) Більше роби та менше говори.
4. Називне.                       - б) Пахощі весняного лугу.

Завдання 13.
Відповідність значення вставного слова і приклада:
   1. Невпевненість.      - г) |Може|, то птахи приносять на своїх крилах весну?
   2. Джерело інформації. - б) Кімната, |за його свідченням|, була 
просторою.
   3. Активізація уваги.   - а) А завтра у мене, |знаєш|, важливі справи в місті.
  4. Емоційна оцінка.      - д) |Як на лихо|, потяга на станції вже не було.

Завдання 14.
Відповідність між реченнями й назвами відокремлених членів, якими ускладнено ці речення.
   1.Обставина:
      в) Який шумливий світ там, |за вікном|!
   2. Додаток:
       д) Усі прийшли на заняття, |за винятком двох чергових|.
   3. Означення:
       а) Божий світ, |оповитий красою|, задрімав у легенькому сні.
   4. Прикладка (різновид означення): 
       г) Осінь, |найкраща пора|, пахла з усіх підвід.

Завдання 15.
Відповідність між реченнями та пунктограмами. 
   1. Кома при відокремлених обставинах:
       в) Біліє лілея серед ряски, |ваблячи око своєю дивовижною чистотою|…(О. Гончар).
   2. Кома при відокремлених додатках: 
       г) Ніхто з живих істот, |крім людини|, не піде на смертельний ризик в ім’я істини (Р. Іваничук).
   3. Кома при уточнюючих членах речення: 
       д) У жнива, |у день жаркий|, |після косовиці|, ми збирали колоски стиглої пшениці (В. Шевчук)
   4. Кома при порівняльному звороті у реченні: 
       б) Стрічаю дощ, |як сина| (І. Жиленко).

Завдання 16. 
Антоніми до поданих слів:
   моральний – аморальний,
   емігрант – іммігрант,
   гармонія – дисгармонія.

Завдання 17. 
Форма орудного відмінка від поданих числівників:
   шістдесят чотири – шістдесятьма чотирма,
   дев'яносто п’ять - дев'яноста п’ятьма.

Завдання 18.
Сполучники:
   незважаючи на те що, немовби, начебто.

Завдання 19.
Відредаговано:
   безобідний жарт – безневинний жарт
   відкривати вікно – відчиняти вікно.

Завдання 20.
Речення ускладнене (Жахіть війни, НА ЩАСТЯ, ви не знали):
   -     вставним словом (емоційна оцінка).

Заснування міста після ясського мирного договору (тисячі сімсот дев'яносто один) за пропозицією о. суворова тут почалося (1793 г.) будівництво фортеці; нове місто одеса був заснований рескриптом катерини ii від 27 травня (7 червня) 1794 року на самому заході новопридбані території російської імперії - новоросії. культурний портрет одеси значною мірою образ одеси в русофонській культурі знаходиться під впливом одеських оповідань ісаака бабеля. одеса часто згадується в словосполученні [en] «одеса мама», термін, походить від російського кримінального блатного жаргону.