Іть скласти текст із поданих речень з надламаної гілки сльозиться сік. ласкаво пригріває сонечко у лісі. однак чує вона кожен шерех, кожен тривожний звук. вже набубнявіли бруньки на деревах. вийшла на узлісся стара лосиха з довгоногим лосеням. задрімала проти сонця

Ласкаво пригрівае сонечко у лісі.Вже набубнявіли бруньки на деревах.З надламаноі гілки сльозиться сік.Вийшла на узлісся стара лосиха з довгоногим лосеням.ОДнак вона чуе кожен шерех кожен тревожний звук.Задрімала проти сонця.

Поясніть прислів'я терен груш не родить.

Діти схожі на своїх батьків. І часто схожі не лише зовнішньо, але й наслідують риси характеру та модель поведінки в тій чи іншій ситуації, повторюють долю своїх батьків. Перебуваючи у тісному контакті, обмежені спільним простором, діти можуть "приміряти на себе" негативні риси характеру, або звички батьків, такі як куріння, вживання алкоголю, надмірне споживання шкідливої для здоров'я їжі (фаст-фуд), неохайність тощо.  

Тож якщо батьки – це терен з численними колючками та дрібними терпкими плодами, що відображають їх вчинки та риси характеру, то не варто чекати соковитих плодів – дітей-грушок.

Цікава інформація. Існує багато схожих прислів'їв російською мовою: "от осинки не родятся апельсинки", "не расти яблочку на ёлке", "не растут на вербе груши", "от осины яблочку не родиться", "от рябины не родятся апельсины", "от терновника не жди винограда", "каков корень, таков и отросток". В українській мові – "осика груш не родить".

Образ Олеся

Олесь сором’язливий хлопчик, що навчається у сільській школі. Ось як описав його зовнішність автор: «Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ».

Характеристика Олеся

 

Хлопчика Олеся характеризують такі людські риси:

добрий

людяний

гуманний

лагідний

співчутливий, небайдужий

уважний та пильний до природи, вміє бачити красу навколо себе

сором’язливий

розумний

допитливий (цікавиться усіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи)

смирний

слухняний по відношенню до матері

з повагою та бережливістю ставиться до природи

дбайливий

старанний

відмінно навчається у школі (до випадку з малюванням дятела замість горщика)

рішучий, впертий (вміє відстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти)

щирий

щедрий

незлопам’ятний (з легкістю забув образу на Федька Тойкала, який його вдарив за, нібито, зраду)

вдячний

здатний стати справжнім, вірним другом, але поки що не знайшов собі приятеля серед однолітків, адже вони, так само як і дорослі, вважають його диваком

Аналіз твору «Дивак»

Чому Олеся називають диваком?

Передусім, через його незвичне, безмірне захоплення природою. Хлопчика захоплює краса рідного краю. Він з такою всепоглинаючою любов’ю ставиться до природи, що йому навіть шкода псувати лід, яким покрилася річка. Ось витяг з його діалогу з іншими школярами:

— Ей, Олесю! – кличуть з гурту. – Гайда з нами подушки гнуть!

— Навіщо лід псуєте? – у відповідь Олесь. – Він ще молодий.

Чим зацікавив мене Олесь з оповідання «Дивак»?

Своєю поведінкою Олесь мене не зацікавив, а навіть вразив. Хлопчик дуже трепетно і зворушливо ставиться до природи. Можна сказати, він сприймає її як живу істоту. Ось приклади епізодів, що траплялися з Олесем та дозволяють зробити висновок про нього як особистість:

не забрав у дятла шишки

допоміг сосні не впасти, бо нагріб снігу під окоренок

намагався перешкодити хижій щуці з’їсти пліточку та жалкував, що це не вдалося

переймався, що коням буде важко везти багато сіна

прохав діда Прокопа не хльоскати, тобто не бити, батогом коней.

У чому головна думка твору Григора Тютюнника?

Автор поставив за мету через образ маленького хлопчика Олеся показати ставлення до природи з ніжністю та любов’ю. Оповідання навчає підростаюче покоління бути помічати мальовничу красу рідного краю, а головне — охороняти скарби природи.

У творі зображено різне ставлення людини до природи, адже хлопчику Олесеві протиставлений образ його діда Прокопа, який споживацьки ставиться до природи. Це і є відображенням боротьби добра і зла в оповіданні: з одного боку, духовна краса особистості й єдність людини та природи (через образ Олеся), з іншого — користолюбство, черствість і жорстокість (через образ діда Прокопа).

На мою думку, саме такі люди, як Олесь, врятують світ, адже вони мудрі, небайдужі до чужого горя та чутливі до навколишнього світу.