Синтаксичний розбір речень: 1. пісня, здавалось, бриніла вже в ньому. 2. чужа душа - то, кажуть, темний ліс. 3. того можливо не знайду я слова щоб наш прекрасний оспівати край. 4. і я виходжу в гомін трав і до сліда, бо значить хтось мене чекав а може й зараз вигляда. 5. полювання, як ви потім побачите, потребує багато часу. 6. на жаль, історія не зберегла імені далекого майстра.

1-Складне, ускладнене вставним словои-здавалось. Пісня-підмет, бриніла-присудок, в ньому- обставина. 2- Складне, ускладненевставним словом- кажуть. Душа - підмет, чужа- означення. 3- Розділові знаки потрібно ще розставити: Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати край. - СПР з підрядним мети, ускладнене вставним словом -можливо. Я - підмет, не знайду - присудок. Чого-слова- додаток. Слова-якого?-того - означення. Щоб- сполучник, оспівати-присудок, що?-край-додаток, який?-наш, прекрасний - два означення.

1) сприймання на слух та розуміння усного мовлення - аудіювання;

б словотворення, унаслідок якого відбувається об'єднання скорочених основ, скорочених і повних основ, а також утворення простого похідного слова шляхом довільного скорочення твірної одиниці - абревіація;

б утворення похідних слів і граматичних форм (відмінка, числа тощо) у ряді мов (тюркських, монгольських, фіно-угорських та ін.) приєднанням до коренів чи не-змінюваних основ спеціальних префіксів або часток, що мають самостійне і постійне значення - аглютинація;

4) афіксальна морфема, що виникла внаслідок поєднання двох самостійних морфем і членується на дві морфеми - вільну і зв'язану - біморфема;

5) віддієслівне утворення - девербатив;

6) втрата префіксальної морфеми в слові при творенні від нього похідного, що гається в оказіональному словотворенні - депрефіксація;

7) словозмінний афікс, що виражає у словоформах української мови граматичне значення відмінка,роду, числа, особи, часу а також реляційне значення, тобто синтаксичне відношення слова до інших слів у реченні та словосполученні - закінчення;

8) Морфема без самостійного значення, що розташована між основою і словотворчою чи граматичною морфемою і виступає в ролі формального засобу їх поєднання - інтерфікс;

9) процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови; результат цього процесу - переклад.

10) значний за обсягом документ, призначений для усного виголошення, який обов’язково містить певні висновки і пропозиції - доповідь.

Наші далекі предки-слов'яни осмислювали число як певну кількість будь-яких конкретних предметів.  І лише поступово ними стало усвідомлюватися число саме по собі, незалежно від предметів і осіб.  

Для позначення кількості використовувалися іменники, часто за назвами частин тіла людини: лікоть (для вимірювання довжини), п'ять < п'ясток (для рахунку кількості).  Сучасне слово "п'ять" пов'язане з існуючим раніше словом "п'ясть" ("рука") і колись мало конкретне значення п'ять пальців п'ясти. Навіть в наш час дехто вважає по "пальцях", а в давнину тільки такий рахунок і був можливий. Стародавні слов'яни вважали пятка'мі. Згадаймо, скільки дали за златогривих коней Іванушки-дурника? "Сім п'ять шапок срібла". Сім разів по п'ять. Кожне рахункове число у стародавніх слов'ян мало свою історію походження. Цікава історія числа сім. У багатьох стародавніх народів це число вважалося особливим. Єгиптяни і вавилоняни розглядали його у вигляді суми двох "життєво важливих" чисел: трьох і чотирьох. Три людини складають основу життя: мати, батько, дитина, а чотири - це число сторін світла і напрямків вітру, звідки приходить дощ, живлюща волога, що робить землю плодоносної і придатною для життя. У християнстві сім - число духовного порядку, святе число. Згідно з Писанням, визнаються Сім " смертних гріхів, які передаються до сьомого коліна "(лінь, гордість, гнів, заздрість, обжерливість, хіть, жадібність).  І в нашій мові число «сім» використовується в символічно – узагальненому значенні у фразеологізмах:

1. Сім верст до небес.

2. На сьомому небі.

3. Сім бід – одна відповідь.

4. Книга за сімома печатками.

6. Сьома вода на киселі.

7. Сім п'ятниць на» одному " тижні та ін.