2.Визначте тему й головну думку тексту. Доберіть два варіанти заголовка: співвідносний з темою та співвідносний з головною думкою тексту. Сформулюйте підтеми тексту, складіть й запишіть його план. За півроку до смерті Тараса Шевченка йому було надано звання академіка гравюри. Тоді ж було влаштовано виставку творів митців, відзначених високим званням. Т. Шевченко виставив автопортрет, намальований олійними фарбами. Митець зобразив себе в смушевій шапці, вишиваній сорочці, з сергою у вусі. Було створено образ лицаря, гетьмана України чи кошового Запорозької Січі, духовного провідника народу. Певно, це був протест проти самодержавства, яке ламало, але не зламало Кобзаря. Працюючи над автопортретом, Т. Шевченко не дбав про збереження подібності і, якби він не вніс твір до каталога виставки як автопортрет, його б за такий не сприйняли. Мету художник поставив значнішу - утілити в образі українця нескорений дух народу. Мистецька вартість твору полягала в підкресленні незборимості нації. Художник не збирався продавати портрет, проте несподівано для автора його купили за високу ціну. Отже, після виставки в Т. Шевченка з'явилися гроші. Усе до копійки він віддав на видання „Букваря” для недільних шкіл (Я. Гоян

Відповіді до завдання 1.

1. Обмін, сіяч, малюнок, дружба, друг, розповідь, сусідство, сусід, переказ (безафіксний іб), братство, брат, оповідь, оповідання, Батьківщина, батько.

Відповіді до завдання 2.  

Усміхатися (до кого?) до дитини; під’їжджати (куди?) до міста; познайомитися (з ким?) з людиною; летіти (де?) понад землею; напоїти (кого?) коня; зустрітися (з ким?) з другом; захопитися (чим?) читанням; намалювати (кого?) слона.

Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть усі іменники відповідно до їхньої синтаксичної ролі (підмет – однією рискою; додатки – пунктиром; означення – хвилястою; обставину – пунктиром із крапкою).

1. Попід лісом (обставина) по дорозі (обставина) осінь (підмет) їхала на возі (додаток). 2. Кішці (додаток) сниться хитра мишка (підмет), що сховалася під ліжко (обставина), мишці (додаток) сниться песик (підмет) Ґав (означення), що кота (додаток) на дуб (обставина) прогнав. 3. Дарували білці (додаток) ялинові шишки (додаток) й лісові горішки (додаток). 4. Три ведмеді (підмет) вайлуватих в бочці (додаток) мед (додаток) несли на свято (обставина). 5. Зранку ніс комарик (підмет) мусі (додаток) ніжну квітку (додаток) в капелюсі (додаток). 6. А під снігом (обставина) в підземеллі (обставина), в земляній м’якій постелі (обставина), де немає світла (додаток) дня (додаток), причаїлося зерня (підмет).

Объяснение:

Написання складних слів разом та через дефіс

Складні іменники

Разом  

Через дефіс  

утворені за до сполуч­ного голосного о, е: чорнозем, зорепад, водогін

утворені з двох іменників без сполуч­них голосних: купівля-продаж, інтер-нетп-магазин, Вовчик-Братпчик, хліб-сіль

першою частиною яких є слова авіа, аудіо, агро, відео, екстра, кіно, мокро, мікро, моно, радіо, супер, стерео тощо: авіарейс, відеорепортаж, макроекономіка, радіопередача, супершоу

з першою частиною віце-, екс-, лейб-, альфа-, бета- максі-, міні-, міді-, обер-: віце-ректор, екс-президент, максі-програма, міні-маркет

назви одиниць виміру: тонно-кілометр, людино-день

першою частиною яких є дієсло­во у формі наказового : горицвіт, перекотиполе, пройдисвіт (але люби-мене)

назви посад, професій, спеціальностей: прем’єр-міністр, генерал-майор

першою частиною яких є числів­ник, записаний словом: п’ятикласник, сторіччя

прикладки, що стоять після пояснюва­ного іменника й виражають ознаку, яку можна передати прикметником: дівчина-красуня, хлопець-богатир, дуб-велетень (але красуня дівчина, богатир хлопець, велетень дуб)

з першою частиною niв-, напів-, полу-: пів’яблука, півогірка, напівавтомат, полумисок

прикладки — видові назви, які стоять перед пояснюваним словом: Дніпро-ріка, сон-трава, Ведмідь-гора

власні назви з частиною niв-: niв-Києва, niв-Японії

Складні прикметники

Разом

Через дефіс

утворені від залежних між со­бою слів (між ними не можна вставити сполучника і): схід­нослов’янський (східні слов’яни), лівобережний (лівий берег), теплолюбний (любить тепло)

утворені від незалежних між собою слів (між ними можна вставити сполучник і): мовно-літературний (мовний і літера­турний), валютно-фінансовий (валютний і фінансовий)

до складу яких входять слова мало-, багато-, ново-, старо-, давньо-, нижньо-, верхньо- тощо: багатоканаль­ний, староукраїнський

назви відтінків кольору, смаку та поєдна-ня кольорів: темно-зелений, кисло-солоний, червоно-чорний (але жовтогаря­чий, червоногарячий, золотогарячий)

першою частиною яких є числівник, записаний словом: семиденний, двадцятирічний

першою частиною яких є числівник, записаний цифрами: 50-річний, 2-гігабайтний

назви проміжних частин світу: південно-східний, північно-західний

з першою частиною військово-, воєнно-:

військово-спортивний, воєнно-стратегій-ний (але військовополонений, військовозо­бов’язаний — прикметники, що стали іменниками)

Зверніть увагу! Прикметники, утворені від складних іменників, пишуть­ся так, як відповідні іменники: лісостеп — лісостеповий, Івано-Франківськ — івано-франківський, але іванофранківець.

Треба відрізняти складні прикметники та словосполучення, утворені з прислівника та прикметника (дієприкметника): чітко окреслений, ціл­ком правильний (прислівник у таких випадках логічно наголошений і виступає членом речення).

Запам’ятайте: суспільно корисний, суспільно необхідний.

Слова з іншомовними префіксами інтер-, контр- пишуться разом: інтерконтинентальний, контрудар (алеконтр-адмірал).

Объяснение:

кожне по різному