Затранскрибуйте слова: зів'явши, підзамчя, залюбленний, під'їзний, під'южджувавати, віддзеркалюють, країна, лінійка та робота.

В мене був День народження і  мены подарували собаку. Це була наша перша зустріч з (кличка собаки, яка тобі подобаэться) Він(вона) тоді був(була) маленьким(ою) Але зараз вона виросла майже вдвічі і має 50 см у висоту і майже 70см в довжину. Шерсть( кличка) має руде забарвлення з чорними та коричневими плямами. Шерсть є короткою і гладенькою. Мордочка довгуватої форми, вушка стирчать, а коричневі оченята зовжди створюють добрий погляд і вираз обличчя ( кличка). Але він(вона) є спритною та енергійною. Але в той же час доброю і хорошим другом для мене.  Я завжди зможу відрізнити його(її) від інших (порода собаки) по її хвостику, що завжди кумедно закручений догори.

Объяснение:

1. Що розповідають сучасники про домашній побут українських селян

Німець Йоган Генріх Блазіус, автор книжки «Подорож Україною» (1844), яку написав після відвідин Російської імперії, зазначав, що українські села є незвичайно великі і розлогі, «хати стоять по можливості вільно і не дуже правильно, кожна хата має свій садок з численними яблунями, грушками, сливками та черешнями... Великий контраст для порівняння з тульськими (московськими) селами, у яких всі хати села стоять в один ряд на одному боці вулиці під одним дахом і де село ділиться взагалі тільки в два ряди. Хат під двома схилами даху годі знайти... Відколи ми залишили Північну Росію, ми ніде не бачили так чистенько утримуваних хат, як у козаків. Стіни з дерев’яних брусів у всіх українських мешканнях обліплені знадвору і всередині глиною і чисто побілені. На тих білих глиняних стінах не терплять жодного найменшого сліду бруду... У крою та шиття свого одягу українці значно більше зближаються із західними слов’янами, ніж з великоросами... Великорос багато уваги приділяє тому, щоб бути пишно та коштовно одягненим - але зовсім не переймається прогріхами проти чистоти; українець в кожнім разі держиться чисто, а одяг його, зате, скромний та невибагливий».