Іть будь-ласка) продієвідмінюйте дієслова полоти-виполоти.

«доля»  — дуже складний і неоднозначний термін. чи можна сформувати долю? сформувати, зліпити, як із сирої глини, своє життя. хтось упевнений, що «робить долю» сам, для іншого це карма, визначене майбутнє. тому свою роботу я назву так:   «що формує особистість людини». особистістю прийнято вважати сукупність рис характеру, які людина проявляє в різній обстановці. і чим більше таких рис, тим, як правило, цікавіше для нас ця персона. «це особистість! » — говорять про людину неординарного, упевненого в собі, що має вплив на інших людей, авторитету. на формування особистості впливає не тільки виховання й обстановка в сім’ї, але й пізніше, уже у свідомому віці, прагнення культурно розвитися, досягти якихось ідеалів, бажання бути потрібною й корисною людиною для суспільства, а може, і одержати повагу й пошану, стати знаменитим.

        саме від того, що ми хочемо одержати від життя, від запитів, і залежить наша доля. всупереч сформованій думці, що людина дорослішає до вісімнадцяти років, скажу — особистість формується протягом всього життя. і якщо говорять, що його вже ніщо не змінить, йому вже тридцять, це жахливо! адже рік у рік ми розвиваємося, збагачуємо себе новими знаннями, аналізуємо їх, якось реагуємо, а виходить, змінюємося. тобто із усього вищесказаного можу підбити підсумок, що в першу чергу людина формує свою особистість сам, а виходить, і «створює» свою долю. крім цього великий вплив має початкове виховання, перший поштовх до розвитку. з іншого боку, діють не залежні від нас обставини. як говориться, «життя кидає нас зі сторони убік». чомусь найчастіше «цікава особистість» виявляється людиною, що пережила багато прикростей і нещастя, людиною із трагічною долею й важким дитинством. це вже стає якимось стереотипом. багато підлітків упевнені, що, щоб стати зіркою, треба втекти з будинку, посваритися з усіма друзями й т.д. трагедія життя стає невід’ємним компонентом шляху до досягнення успіху або слави. і часто забувається саме головне — талант.

так, можу погодитися: нещастя загартовують людину, роблять його більше твердим і критичним, але не вони породжують талант, це речі друг від друга незалежні. долю людини формує, якщо так взагалі можна виразитися — формує, він сам й різні обставини й ситуації, у які він попадає не зі своєї вини. тобто існують два початки в долі: особисте і випадкове можна назвати його предначертанное, тому що випадки править нами або вищою закономірністю, не відомо нікому. ми маємо безпосередній вплив на долю, можемо її змінити, прагнучи до тих або інших ідеалів, досягаючи певних цілей. усе в наших руках!

ответ: 6-8 березня у марійському духовному центрі, що у зарваниці, за організації комісії угкц у справах родини відбувся   семінар у напрямку «душпастерства чоловіків». участь у семінарі взяли, як голови єпархіальних комісій родини так і миряни, які виявили свою зацікавленість у праці над даним напрямком.

о. тарас бабій, працівник інституту родини та подружнього життя, який значний період життя присвятив вивченню   ролі чоловіка опираючись на вчення   павла євдокимова, доктора філософії та богослов`я, разом із   учасники семінару шукали відповіді на запитання: хто такий чоловік? чому сьогодні чоловіки все менше стають   чоловіками? що таке релятивізм та фемінізм і як це стосується чоловіка? пошук чоловічої ідентичності та архетипу. одним із свідчень та поштовхом для учасників   став представлений о. тарасом відео- ролик ,у якому джанна джессен, відомий американський   християнський оратор, активістка напрямку за збереження життя, людина яка народилась в наслідок солевого аборту, у своєму зверненні у парламентарії промовила до чоловіків :

чоловіки! ви створенні для величності,для того щоб бути чоловіками, я вже надто виснажилась   робити вашу ! та подумайте для якої величності ви створенні ,для своєї величності чи величності божої?

чоловіки я надто втомилась робити вашу роботу сказала джанна і тут   аналізуючи роль чоловіка та жінки у теперішньому суспільстві ми спостерігаємо руйнівні зміни   де жінка бере на себе обов’язки чоловіка а чоловік перебирає на себе більш жіночні   риси поведінки.

то яким все таки   мав би   бути архетип чоловіка у християнському середовищі, перше що спадає на думку християнина це ісус христос, і тут у творах п. євдокімова знаходимо слова, що христос є універсальним архетипом людськості. він є другим , який вміщає в собі все, як перший до народження єви, який поєднював в собі чоловічість і жіночість без роздільності. якщо не христос тоді хто?

шукаючи відповідь пошуку чоловічого архетипу о. тарас пригадав нам уривок від матвія 11: 7-9 «як вони ж відійшли, ісус про івана почав говорити народові: на що ви ходили в пустиню дивитися? чи на очерет, що вітер гойдає його? та на що ви дивитись ходили? може на чоловіка, у м’які шати одягненого? адже ті, хто носить м’яке, по палатах царських. по що ж ви ходили? може бачити пророка? так, кажу вам, навіть більш, як пророка». іван хреститель є той хто готує дороги господеві, той хто здобуває царство небесне силою. чи може саме предтеча є тим архетипом чоловіка?

підсумовуючи спільні напрацювання о.тарас наголосив, кожний чоловік покликаний вирівнювати дороги господеві, кожний на своєму місці повинен готувати дороги господеві.   чоловік, який віддаляється від правди губить і свою природу.по завершенні плідної праці у якій   активні групи учасників   розробили систему почергових кроків у програмі плекання в чоловіка чоловічості, мали змогу почути свідчення учасників в аспекті проходження цього семінару, одне з яких звучало: «запаливши власне світло свічки ми не можемо запалити ним усіх навколо,тому що таким чином вони згорять,ми лише можемо їм віднайти це світло в

объяснение: