5речень з другорядними членами речення

Широкі, рівні вулиці розкинулись посеред міста.
Україна – розкішний вінок з рути й барвінку.

Вулиці широкі, рівні.

Струмок в’ється серед гаю, як стрічечка.
Сумний Семен ходив цілий день по вулиці.

Понад Дніпро гуде метро- і рибоньці не спиться.
Знову хмуриться осінь і туманиться даль.
Уяви, що твоє життя - це фільм про падіння літака.
З усіх світів найближчий мені світ, в якім вікно вкраїнське моє світиться.
Моє дитинство -дзеокало, у якому відображались небеса.

Роки йдуть, часи минають. Огляньмося навколо і подумаємо. Мені здається, що зараз ми приділяємо занадто багато уваги речам. Більш, ніж вони на те заслуговують. Де в кого вони стали майже метою життя. Чому це так?

Звичайно, кожному хочеться мати красивий одяг, елегантне взуття, чудову косметику. І цілком природно, що людина прагне гарно одягтися і взагалі чудово виглядати. Але... Існує одне "але" — речі ніколи не повинні посідати чільне місце в нашому житті, тому що у людини є найцінніший скарб — її душа. Я вважаю, що головне у кожного — це його внутрішній світ, його інтереси, знання, вміння.Треба бути цікавою людиною. Для цього — більше читати, відвідувати різні гуртки, мати якесь хобі. І тоді, я сподіваюсь, моя знайома знайде собі справжнього друга.

Отже, я бажаю всім людям душевного багатства. Я хочу, щоб люди робили побільше добрих справ, а не були подібні до горезвісного гоголівського героя Плюшкіна — персонажа "Мертвих душ".

1) Я все б зробив за сюю плату,

Та вітри всі порозпускав:

Борей недуж лежить з похмілля,

А Нот поїхав на весілля,

Зефір же, давній негодяй,

З дівчатами заженихався,

А Евр в поденщики нанявся, —

Я к хочеш, так і помишляй!

2) Венера низько поклонилась

І з панотцем своїм простилась,

А він її поціловав.

3) Плив-плив, плив-плив, що аж обридло,

І море так йому огидло,

Що бісом на його дививсь.

4) Бандура горлиці бриньчала,

Сопілка зуба затинала,

А дудка грала по балках;

Санжарівки на скрипці грали,

Кругом дівчата танцьовали

В дробушках, в чоботах, в свитках.

5) В обох підківки забряжчали,

Жижки од танців задрижали,

Вистрибовавши гоцака.

6) Троянці добре там курили,

Дали приманку всім жінкам,

По вечорницям всі ходили,

Просвітку не було дівкам.

7) Дидона ж мала раз роботу,

Я к з ним побігла на охоту,

Та грім загнав їх в темний льох...

8) Еней же думав, що вже спала,

І тілько що хотів дать драла,

Аж ось Дидона за чуб хвать.

9) Нема на світі мні покою,

Не ллються сльози із очей,

Для мене білий світ єсть тьмою,

Там ясно тілько, де Еней.

10) Вкруг неї полом'я палало,

Покійниці не видно стало,

Пішов од неї дим і чад!

Объяснение: