Скласти 3 сладнопідрядні речення с ловами: ліс, прибіг, святковий

Друзі підійшли до лісу , що виднівся здалеку.

Учительська праця здається звичною і буденною: діти приходять на урок за розкладом, з'являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний урок із іншим учителем. Здається, буденна річ, але й не завжди. Бувають такі уроки і такі вчителі, про які згадуєш й довго пам'ятаєш. Те що ж відбувається на уроці, коли тобі пригадуються й слова, сказані вчителем, й вираз його очей, жерсті? Здається, що він промовляє якісь особливі слова саме лише для тобі особисто, хоча поруч сидять твої однокласники. На мою думку, що це тієї самий момент, коли вчитель вкладає душу у свою роботу, а своє серце віддає дітям.

Моя перша вчителька — Тетяна Вікторівна. Вона був і залишається для мене якоюсь незвичайною людиною. Мені хотілося щоранку швидше потрапити до школи, бо вчителька якщо знову розповідати щось цікаве і захоплююче. Вона був й вимогливою, й люблячою водночас. Пам'ятаю, как она могла насварити: «Володю, ти ж такий розумний й як ж це ти зміг виконати так брудно заподіяння?» Ми усі для неї були й найкращими, й найрозумнішими, вона шкірного із нас любила і любити зокрема, а чи не всіх загалом.

Я навчаюся в п'ятому класі в «дорослій» школі. Тут усє по-іншому, але й я продовжую приходити после уроків до Тетяни Вікторівни і розповідати про свої успіхи. І стільки б років не минуло, я пам'ятатиму її уроки добра і щирості, сподіваюся, що виправдаю її віру в мене, у мої здібності.

Моя кімната невелика, але дуже затишна. Коли прийшов час іти до школи, її впорядковували всією сім'єю. Праворуч від дверей стоїть письмовий стіл. На ньому стоїть письмове приладдя та глобус. Над столом знаходиться невелика книжкова полиця, на якій стоять усі мої підручники та зошити. Ліворуч — моє ліжко. Воно застелене яскравим покривалом, на ньому зручно сидять мої улюблені м'які іграшки.

Тож коли настає день прибирання, я знаю, що мені робити. Насамперед слід витерти від пилу підвіконня, полити квіти. Стерти пил із усіх полиць і зі стільця також, потім поскладати речі на свої місця, взяти пилосос і почистити килим. Коли це робиш систематично, — немає ніяких проблем, немає невдоволення чи небажання прибирати. Моя кімната мені дуже подобається ще тим, що на стелі наклеєні такі дивні шпалери: коли світло вимикається, вони сяють зірками на нічному небі. І мені здається, що я лечу в космосі, махаю всім на прощання рукою і... непомітно засинаю