За що я вважаю зиму своєю улюбленою порою року?
Щороку з настанням зими я не перестаю захоплюватися тією красою, яку подарувала нам матінка-природа!
Мені подобається саме справжня зима, коли мороз і сніг навкруги. Ось тоді в мене завжди піднесений настрій, хочеться сміятися, радіти, вийти на вулицю, прогулятися по морозу, вдихнути свіжого, морозного повітря, виставити долоньку та побачити на ній, як м’яко й плавно, немов маленька балерина, лягає на неї пухнаста сніжинка.
Я часто ставлю собі питанням: чому моя улюблена пора року — зима? І тут же знаходжу відповідь — з настанням зими в мене завжди гарний настрій. Може бути, це тому, що з початком першого зимового місяця — грудня — ти немов поринаєш в чарівну казку, адже попереду так багато свят, найяскравіших і радісних: День святого Миколая, Новий рік, Різдво з колядками, потім Старий новий рік. Жодна пора року не зрівняється з такими яскравими, веселими, запальними святами. Чого тільки варто побачити красу вбраної ялинки, з мерехтливими гірляндами та відблисками новорічних куль на ній.
Є багато різних професій, наприклад: лікар, пожежник, вчитель та багато інших. Але треба спитати самого себе "Ким хочу стати я?". Зараз я у дев'ятому класі, і мені найбільше мені подобається професія програміст. У наш цифровий вік, де вплив комп’ютерів на наше життя стає дедалі більше, така професія, я впевнений, буде хорошим вибором. Тим більше, проводити час за комп’ютером, розбираючись з різними програмами або просто граючи в ігри, я дуже люблю. При виборі цієї професії я також враховую те, що програмісти досить багато заробляють. Якщо створити популярний проект або програму, то можна стати мільйонером або навіть мільярдером, як їм став, наприклад, американський програміст Марк Цукерберг, заснувавши соціальну мережу «Фейсбук». Моя мрія — навчитися писати програми та ігри для смартфонів. Ще одна моя мрія — створити якийсь популярний сайт, адже, знаючи програмування, я легко зможу це зробити.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Сделать украинский: 1) познач рядок, у якому в написанні закінчення іменника в орудному відмінку зроблена помилка: а) місцем, інеєм, чижем б) плющем, букварем, театром в) ножем, стільцем, плащом 2) познач групу іменників, які в орудному відмінку пишуться з подвоєними буквами, а при вимові мають подовження звуків: а) чемність, ртуть, користь б) кров, медаль, гусінь в) осінь, мазь, повінь 3) запиши кожен іменник у родовому відмінку однини. підкресли зайве слово: веселка, межа, сорочка, фабрика 4) познач закінчення, які мають бути у поданих іменниках в орудному відмінку: борщем, ніж, гараж, ключ а) - ем б) - ом в)- єм 5) познач групу іменників, у написанні яких в орудному відмінку відбувається подвоєння букв: а) мідь, сіль, молодь б) ввічливість, хоробрість, доброчинність в) верф, матір, кров 6) познач рядок словосполучень, у яких усі прикметники вжито в місцевому відмінку: а) рожевому небокраю; дорогій людині; у місцевій лікарні б) на далекій заставі; від сусіднього поля; з радісним настроєм в) на широкій галявині; в новому будинку; на високому пагорбі 7) розстав в реченні розділові знаки: школярі виїхали на екскурсію до зимового парку стояла суха морозна погода ми вийшли з автомобіля сашко підбіг до берізки і струснув її на нас посипався блискучий сніжок ганнуся тетянка і павлусь розглядали снігурів пташки обліпили горобину і ласували ягідками морозне повітря пішло нам на користь
Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса.
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.
Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.
А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…