Уведіть подані фразеологізми в самостійно складені речення: зуб за зуб. стріляний горобець

Зима притрусила землю срібним(срібло, перехід з однієї часини мови в іншу) снігом. Дуби позодягалися в тепленькі(тепло, перехід з однієї часини мови в іншу) кожухи. Берези стоять пресвітлими(світлий, префіксальний іб) свічками. Стовбури грабів вуглисто-чорні(складання двох основ). Грони калини мерехтять рубіновою(рубін,перехід з однієї часини мови в іншу)  кров'ю. Снігурі квітнуть на льодяних(лід, перехід з однієї часини мови в іншу) кущах. Сяє соснова(сосна, перехід з однієї часини мови в іншу) глиця. Вітер дихає пришпарким(префіксально-суфіксальним) морозцем. Дитячі(діти, перехід з однієї часини мови в іншу) голоси спалахують у холодному(холод, перехід з однієї часини мови в іншу) повітрі, аж глянцева(глянець, перехід з однієї часини мови в іншу) глиця сіється на твердуватий(твердий, суфіксальний) сніжок. Шишкарі спурхують із ялин, бо такі голоси дзвінкі.

Якісні прикметники з тексту: тепленькі, холодному, твердуватий, дзвінкі.

Бабусині пиріжки (твір-опис процесу праці за власними в художньому стилі)

Объяснение:

Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.

Мені приємно ігати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.

Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.

Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.