Підкреслити дієприкметникові звороти, розставити пропущені розділові знаки. підкреслити головні та другорядні члени речення, визначити частини мови в останьому речені укритий товстим шаром пилу старий фоліант лежав на столі. натовп зачарований піснею на мить завмер. причаїлися повиті місячним сяйвом гори. мої суцвіття биті ви добру зав"язь все-таки дали жовте листя на вітрах розвіяне поховала у снігах зима.

Укритий товстим шаром пилу старий фоліант лежав на столі.
фоліант -підмет, лежав -присудок, старий -означення, на столі - обставина.
Натовп, зачарований піснею,на мить завмер. 
Натовп -підмет, завмер присудок, на мить - обставина.
Причаїлися повиті місячним сяйвом гори. 
гори- підмет, причаїлся присудок.
Мої суцвіття, биті холодами, ви добру зав'язь все-таки дали.
суцвіття - підмет, дали -присудок, мої означення, добру означення, зав'язь додаток, все-таки обставина.
Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима.
листя- додаток, жовте означення, зима підмет, приховала присудок, у снігах - обставина.
ДІЄПРИкметникові звороти - це завжди ОЗНАЧЕННЯ,

       яка                                                                                                                   Щедра осінь ставимо питання від слова осінь до слова щедра                      прикм. імен                                                                                                       якою                                                                                                                живою істотою ставимо питання від слова істотою до слова живою             прикм  імен

Життя — це нескінченний циклічний процес. Життя було, є і буде. Але деякі люди асоціюють це слово із словом «існування». З одного боку, це доцільно, а з іншого — ні! Є навіть такий філософський вираз: «Треба жити, а не існувати!» Саме слово «існування» у більшості людей асоціюється із чимось штучним, неживим. Наприклад, існувати може пристрій, будівля тощо. А «життя» тяжіє більше до істот, щось таке чисте і красиве, багатогранне, неповторне. Ми будемо розглядати сенс людського життя. Хтось сказав, що треба прожити своє життя так, щоб потім не було страшенно боляче! Я думаю, що з цими словами можна погодитися, тому що ними можна дуже коротко і лаконічно охарактеризувати сенс людського життя. Сенс життя полягає у насназі до життя, у натхненні на добрі вчинки. Наприклад, натхненням до життя можуть бути результати праці у будь-яких сферах діяльності людини: для вчителя — це відмінне засвоєння навчального матеріалу учнями; для лікаря — одужуючі пацієнти, яким він прописав ліки; для кондитера — подяка від споживачів його продукції та, звичайно, премія від керівництва тощо. Але буває й так, що власна праця не приносить задоволення, навіть починає дратувати, стає тягарем на все життя. Людина може працювати все своє життя адвокатом, але захоплюватись живописом і весь час казати собі: «Ось мої картини високо оцінять спеціалісти, я поїду за кордон і назавжди покину свою юридичну діяльність!» Але так буває дуже рідко. Коли мрії не стають реальністю, коли друзі відвертаються від тебе, не підтримують тебе у твоїх спробах кардинально змінити життя, то воно втрачає сенс і навіть може призвести до трагічного кінця. 
Тому треба думати вже зараз, чи є сенс у нашому житті, чи правильний ми обрали собі шлях? Чи цією дорогою треба іти далі?