Розбір слова за будовою: добро, вечірній

Добро добр-корінь та основа, о-це закінчення

Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря» Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов’ю… У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого.

Щороку 9 і 10 березня відзначають Шевченківські дні, які потрапляють на роковини народження і смерті поета. Під час цих днів не тільки в Україні, а й в інших країнах згадують творчість великого українського Кобзаря – Тараса Шевченка – поета, прозаїка, художника.

Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринці Київської губернії (сьогодні це Черкаська область). Помер - 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі, де і був похований. Але зараз його прах покоїться неподалік від Канева, над Дніпром, на Тарасовій горі. Саме так заповідав сам Шевченко.

З 1918 року вшанування пам'яті великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним. Відкрито пам'ятники поетові в Києві, Каневі, Харкові та інших містах України. Могила великого Тараса оголошена заповідником. Ім'я Шевченка присвоєно університетам, театрам, населеним пунктам, вулицям. Також, починаючи з 1962 року, в Україні щорічно присуджують Державну премію ім. Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва.

Про світову славу великого Кобзаря свідчать пам'ятники, встановлені в різних містах світу: у Палермо (Канада), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі та ін.

Також за рішенням ЮНЕСКО ювілеї Тараса Григоровича Шевченка відзначалися в усіх державах світу. Твори Шевченка перекладені мовою хінді, новогрецькою, японською, в'єтнамською, корейською, малайською, бенгальською та іншими мовами.

Уже багато років минуло з того дня, як перестало битися благородне серце геніального поета, але світлий образ Великого Тараса безсмертний, як і сам народ, що породив його.

Тому у ці березневі дні Україна живе духом, пройнятим словом великого генія, славного сина України – Тараса Шевченка!

 

Відділ з питань організаційної роботи, внутрішньої та інформаційної політики апарату райдержадміністрації.

Не є словосполученнями:
1) підмет і присудок (йде дощ);
2) однорідні члени речення (сиділа і слухала);
3) фразеологізми (байдики бити);
4) поєднання прийменників із іменниками (із пропозицією) чи займенників з прийменниками (до них), дієслова з часткою (таки зробив), складені форми слів (буду навчатись, найбільш здатний);
5) сполучення з відокремленими членами (стоять, укриті снігом).
Такі поєднання називаються сполученням слів!

Словосочета́ние — это соединение двух или нескольких самостоятельных слов, связанных по смыслу и грамматически, служащее для расчленённого обозначения единого понятия. Словосочетание рассматривается как единица синтаксиса, которая выполняет коммуникативную функцию только в составе предложения.