Підкресліть відокремленні означення , надпишіть чим вони виражені? ​

літні канікули – це три чудових місяці, які можна провести, як заманеться. можна щодня зустрічатися з друзями, читати будь-які книжки, слухати улюблену музику, подорожувати. також можна поїхати до бабусі з дідусем і познайомитися з дітьми, які живуть в їхньому селі.

літні канікули дозволяють спати до обіду, а потім ганяти м’яч у дворі або шити лялькам одяг. а ще – можна кожен день їсти морозиво! літні канікули – це купання у ставку та в річці, а якщо пощастить, то і в морі.

море влітку завжди такого казкового, фантастичного кольору, а пісок схожий на м’який безмежний килим. і накупатися вдосталь просто неможливо, постійно хочеться ще і ще. коли починаються літні канікули, то відразу виникає безліч цікавих планів.

а коли ця чудова пора закінчуються, то розумієш, що не виконано і половини. доводиться чекати наступних… ось так непомітно пролітає літечко, а школа знову чекає своїх школярів. для мене літо стало хорошою можливістю відпочити перед нелегким навчальним роком і з новими силами розпочати навчання.

зима – це не дати на календарі. адже вона може і не прийти першого грудня. останнім часом її доводиться чекати довго. кажуть, що виною цьому потепління. але як жити без зими, без справжньої, зі снігом, зі свіжим морозним повітрям?

для мене зима – це білий, іскристий сніг увечері. це малюсінькі сніжинки, прозорі кришталики на пухнастій рукавичці. їх так хочеться з’їсти, хоча дорослі забороняли це з дитинства. це такий час, де я завжди буду щасливою дитиною, буду верещати, ковзаючись на льодяній гірці, буду тягти за собою санчата, буду ліпити та кидати сніжки, поки руки не «відмерзнуть» остаточно, і не буду боятись захворіти потім. буду бігти по доріжці, де бадьоро хрумтить утоптаний сніжок під ногами…