Відредагуйте речення, з’ясувавши характер помилок. 1. мене вразили її збліднівші вуста, змарнівше обличчя, посивівше волосся. 2. підбігаючи до фінішу, нам аплодували глядачі. 3. на вечорі виступали з читанням своїх творів початкуючі письменники. 4. починаючи вивчати проблему, йому бачилась можливість її практичного застосування. 5. стоя біля дошки, максим зажди розгублюється. 6. співавший

1. Мене вразили її зблідлі вуста, змарніле обличчя, посивіле волосся. 2. Коли ми підбігали до фінішу, нам аплодували глядачі. 3. На вечорі виступали з читанням своїх творів  письменники-початківці. 4. Починаючи вивчати проблему, він бачив можливість її практичного застосування. 5. Стоячи біля дошки, Максим завжди розгублюється. 6. Той, хто співав

Характер помилок - неправильне застосування дієприкметника та дієприкметникового зворота. 

Якби я був президентом, то я б самого початку провів реформи освіти. Тому що розумні і освічені люди - це запорука міцної держави. Щоб діти краще вчилися, я б запропонував ввести більш досконалу систему відзнак за досягнення. Це б слугувало стимулом для кожного учня. Також я б вдосконалив обладнання кабінетів, де проводяться різні досліди. Практика допомагала б дітям всебічно охоплювати і розуміти тему урока. І ще б потрібно було вдосконалити систему якісного відпочинку школярів.

 

На мою думку, корисним ще було б розширити бібліотеки кожної школи новими книжками. Не тільки книжками  шкільної тематики  і довідниками, а й позапрограмовою художньо літературою. А ще можна було б організовувати наукові експедиції.

Можна взять із "За двома зайцями" М. Старицького героїню Проню

П р о н я (виходить у білій вінчальній сукні, у білих квітках, обвішана цяцьками). Аж не
стямлюсь од радості, що таки, хвалити бога, діждалась свого свята! А який же гарний
жених! Сиділа, сиділа, так зате ж висиділа! Образованний, модний, душка, чисто, як
огірочок! Як я улюбльона, аж горить у мене все всередині, а серце тільки — тьох, тьох! Не
знаю вже, чи й доживу до вечора... Як я пригорну його, як... Ой, ой, як здумаю... Когда б
только скоріще! (Закрива очі рукою). Ото-то будуть усі заздрити! А я так під руку з ним та
на них тільки: пхе, пхе, пхе! А шлейфом шелесь, шелесь, шелесь! На Хрещатику такою
панією сяду; та все по-модньому, по-хранцюзькому... (Пішла по хаті і стала перед
дзеркалом). Чи не вкоротив він мені шлейфа. Єй-богу, вкоротив, жидюга, вкрав! І казала
ж мамі, щоб оддали на Хрещатику, так хіба ж з тією простотою зговориш! Ой лишенько, і
це ж не по-модньому! Хто ж так високо талію робить? Ні плечей, ні грудей! А по моді усе
должно бути на виставці! (Походжа павою). Пхе! Тут тільки тхне чимсь? Оливою од
підлогів, пхе! Химко! Химко! Кади мені швидче по хатах, та більше, та поодчиняй вікна!
Химко, Химко!