У творчостi багатьох українських поетiв значне мiсце посiдає тема
оспiвування природи рiдного краю. В поезiї П. Тичини, В. Сосюри, М.
Рильського природа - як музика. Тонка, нiжна, неповторна! Вiчно мiнлива
i прекрасна. Вона завжди гармонує або контрастує з настроями, почуттями
людини. Не випадково, як увертюрою опери, багато письменникiв свої
поезiї розпочинають барвистими описами картин рiдної природи.
Найвизначнiшим поетом в змалюваннi рiдної природи вважається український
поет М. Рильський. У лiричних поезiях вiн тонко вiдчуває красу рiдної
природи, художнiм словом умiє намалювати яскраву пейзажну картину. Так,
наприклад, у вiршi "Серпень з вереснем стискають" митець створив
персонiфiкованi образи лiта й осенi, показав їх уявну зустрiч. Рядки
вiрша "Що одна правиця - сонце, друга - мiсяць-молодик" - створюють
картину вечора, коли сонце зайшло i його променi схрещуються з
мiсяцем-молодиком. Одночасно це художня паралель до серпня i вересня,
якi подають один одному руки.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Іми маємо право на свою думку (на пол страници . )
Висловлюючи свою думку, людина, в першу чергу, реалізує себе як особистість. Іншим аргументом є те, що кожна людина має своє світосприйняття, яке вона може виразити лише маючи і відстоюючи власну думку.
В історії, зокрема України, можна зустріти немало прикладів, коли вищі органи державної влади накладали заборону на вільне висловлення думок, впроваджувалась жорстока цензура. Але, як ми бачимо, ні до чого доброго це не призвело.
Отже, кожна людина, якщо вона прагне до самореалізації, має право на висловлення власної думки!