Виправте та поясніть помилки у вживанні ступенів порівняння прикметників. більш болючіший, менш нестандартніший, самий головний, найбільш доцільніший, завеликіший, самий вагомий, невдаліший, надто професійніший, найбільш оптимальніший, працьовитіший, більш головніший.

Прислівя не знаю но знаю словаабракадабра  (лат. abracadabra – заклинання) – магічна формула, таємне  слово, замовляння; синонім безглуздя, нісенітниці, незрозумілого набору слів.

абсолютна теперішність  (лат. аbsolutus – необмежений) – те саме, що й  історична теперішність.

абсурд  (лат. аbsurdus -безглуздий) – безглузді твердження; вислови, позбавлені раціонального змісту. абсурд відрізняється від  нісенітниці: нісенітниця не істинна, проте не хибна, а абсурдний вислів осмислений і внаслідок своєї суперечності є хибним.

автентичний текст  (гр. authenticos – справжній) - достовірний текст певного автора.

автобіографія  (гp.  autos - сам, вiоs - життя, grapho – пишу) –  власний опис свого життя.

автонім  (гр. аutos – сам і onoma – ім’я) – справжнє ім’я автора, на противагу імені вигаданому – псевдоніму .

автор  (лат. аu(с)tor – створювач) – творець тексту, промови, наукового дослідження тощо.

автореферат  (гр. аutos – сам і лат. referre – допові) – короткий виклад автором змісту своєї наукової праці.

авторські слова –  1)  грам.: слова, з яких до тексту вводять пряму мову; 2) слова, що належать тільки певному автору і не підлягають змінам:   авторські слова тараса шевченка, авторські слова івана франка.

агіографія  (гр. hagios – священний і grapho - пишу) – різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких церква проголосила святими.

агітаційна промова  (лат. agitatio  –  спонукання до чогось) –  промова, що зосереджується на якому-небудь політичному питанні, ідеї, факті, містить заклик до певної діяльності й адресована до широких мас.

аграматизм  (від гр. аgrammatos – нерозбірливий) – порушення мовлення людини, що виявляється у неправильному використанні граматичних елементів і форм.

адаптація  (лат. adaptatio - пристосування) - пристосування тексту до можливостей сприймання читача.

адгортація  (лат. аdhortatio – ) – те саме, що й протропа.

акростих  (гр. akrostichos – крайній рядок) –  вipш-загадка,  в якому початкові букви рядків слово-вiдгадку:

1.  що  за  казна-що:   шість ніг, дві голови, один хвіст, чотири ока, два носи.(вершник  на коні) 2.  щось без леза та без зуба   розтина міцного дуба.  (блискавка) 3.    прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним – не знаю за ким, бо пішов туди – не знаю куди.(  вітер) 4.  щось літало та й у воду впало; води не сколотило, а й само не полетіло.(пір’їна) 5.    якби не було його, не сказав би нічого.(язик) 6.  ніщо не летіло, ніщо не злякало, а вся затремтіла,   а вся задрижала. (осика) 7.  лежить колода серед города, ніхто її не зачіпає. (межа) 8.  ні се, ні те, а кожному треба; і кожний має, та ніхто не вгадає. (ім'я)  9.  ніхто його не бачив, а чути - усяк чув.    (пташине молоко)  10.  ніхто ні в кого його не бачив, а в кожного є.   (ім'я)