Синтаксический разбор! 15 1. брати мої думайте, читайте, учиться 2. все закуталось у тихий світ, весь степ і ліман, і озеро, і море 3. у промині блакить і висока, і тиха могила, над широким дніпром4. цілі дні, здається проходять

брати ( подлежащее, существительное). мої (местоимение) думайте,читайте,учиться (однородные сказуемые , глаголы)

        осінній ліс особливий.

        у золоте вбрання одягаються дерева. зелений колір зникає. тільки пишні ялинки пишаються своїми платтями. десь скрипне гілка під натиском прохолодного вітру. високо в небі летять у вирію птахи. іноді серед гілок дерев можна помітити роботящу білочку чи їжака. вони заклопотано готують запаси на зиму. після дощу з-під листя визирають гриби, просяться до кошиків грибників. о цій порі їх дуже багато.

      золота осінь зачаровує усіх своїми барвами.

За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве.

Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки людей. Заіскрилась зеленим килимом

земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день