Очём вы думали кагда читали маленький принц

О том как же хорошо дружить! И иметь друзей!

Как хорошо иметь друзей

Під моїм вікном росте струнка горобина. Щодня від неї лунають різноманітні голоси пташок. Моя матуся називає горобину щедрою. Одного разу я поцікавилася у неї чому горобина щедра. А матуся розповіла мені цікаву історію.
На початку осені на горобині дозрівають червоні грона ягід, які на смак дуже гіркі. Тому ними не цікавляться ні тварини, ні птахи і ягоди залишаються на гілках до перших морозів. А мороз робить ягідки солодкими і смачними. Кожного дня щедра горобина підгодовує усіх птахів, які зимують у наших краях, своїми плодами.

 Дружба.    Біля нашого будинку росте горобина.Давно вона росте. Я  навіть не пам"ятаю коли її там  ще не було. Стара вона та розлога.До неї часто прилітають птахи.Щось щебечуть , розказують їй щось...   Сьогодні мені приснився сон. Стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.-Так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.-Та ,що там я,- відповіла горобина.-Якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок. Так я би й стояла сумна та одинока.- Та ми ж друзі! І тепер будемо завжди допомагати  один -одному!- весело зачиркали пташеки і полетіли далі.  Прокинулась я, виглянула в вікно і знову побачила на горобині пташок.А вони і справді друзі!